При жовчнокам’яній хворобі жовчний міхур видаляють не завжди. Якщо камені хворого не турбують, то з операцією можна почекати.
Жовчний міхур – це маленький мішечок, в якому поміщається 50-80 мл жовчі – рідини, яка необхідна організму для переварювання жирів і підтримування нормальної мікрофлори. Якщо жовч застоюється, то її компоненти починають випадати в осад і кристалізуватися. Так утворюються камені, які з роками збільшуються в розмірах і кількості.
Як відомо, жовч складається з різних компонентів, тому і камені можуть відрізнятися за складом. Виділяють такі типи каменів:
Однак найчастіше камені бувають змішаними. Їхні розміри коливаються від 0,1 мм до 5 см.
Пусковим механізмом жовчнокам’яної хвороби може бути малорухливий спосіб життя, а також нерегулярне харчування з переважанням гострої, жирної і смаженої їжі.
За статистикою, кожен 5 житель планети “носить” у своєму жовчному міхурі камені. Причому жінок серед них набагато більше, ніж чоловіків. Пов’язують це з тим, що жіночі гормони естрогени сповільнюють відтік жовчі.
Якщо вас нічого не турбує, то це аж ніяк не означає, що у вас немає каменів у жовчному міхурі. Жовчні камені можуть роками не давати про себе знати. Запідозрити захворювання можна, коли з’являється біль у правому підребер’ї, виникає гіркота в роті, а після їжі вас починає нудити. Патологічний процес ускладнюється, коли камінь починає виходити в жовчний проток і закупорює його. Таким чином, порушується відтік жовчі, що надалі веде до розтягування стінок жовчного міхура. Так виникає жовчна коліка. Хворого починають турбувати сильні болі в правому підребер’ї, які можуть віддаватися в спину, праву руку і ключицю. Часто хворих турбує нудота і блювота.
Зазвичай, при жовчнокам’яній хворобі показана операція з видалення жовчного міхура. Однак якщо перераховані вище симптоми вас не турбують і каміння не “вирують”, то краще їх залишити в спокої і сфокусуватися на консервативному лікуванні. Найголовніше тут – це неухильне дотримання дієти, при якій суворо виключаються жирна, смажена, гостра і копчена їжа. Також при цьому захворюванні строго заборонені жовчогінні препарати. Вони сприяють пересуванню каменів, що може викликати важкі ускладнення.
При невеликих розмірах каменів можна спробувати їх розчинити спеціальними лікарськими препаратами. На жаль, гарантій при такому лікуванні вам ніхто не дасть, так як медикаментозний метод лікування в такій ситуації не відрізняється ефективністю.
Також невеликі камені можна роздробити ударною хвилею. Це більш надійний спосіб, при якому камені дробляться на дрібні частинки, які виходять в кишечник і виводяться назовні з дефекацією.
На сьогоднішній день найчастіше проводять лапароскопічну холецистектомію. Дана операція проводиться з використанням спеціальних трубок (лапароскопія), діаметром 0,5 – 1 см, оснащених мініатюрними відеокамерами. У порівнянні з відкритими операціями лапароскопічні мають ряд переваг. Вони мінімально травматичні, а після їх проведення пацієнт швидко відновлюється. При лапароскопічних операціях втрата крові становить всього близько 40 мл, що в 10 і більше разів менше, ніж при відкритій операції.
Якщо проведення лапароскопічної операції викликає певні труднощі, то хірурги відразу ж приступають до проведення відкритої холецистектомії.
Багато людей турбуються за своє подальше здоров’я в зв’язку з видаленням жовчного міхура. Однак, як показує практика, без цього мішечка організм прекрасно справляється.
Камені жовчного міхура не дробляться нічим і ніколи, принаймні я не бачив. Операція (видалення жовчного міхура),яка вчасно проведена, дозволяє отримати хороший результат у післяопераційному періоді.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЖОВЧНИЙ МІХУР І ЙОГО ПРОБЛЕМИ