Лікарка назвала п’ять найпоширеніших симптомів раку кишечника, які можуть з’являтися навіть у молодому віці. Причиною такого застереження стали результати досліджень, що показали стрімке зростання кількості випадків цього захворювання серед молодих людей.
Після аналізу даних, зібраних Всесвітньою організацією охорони здоров’я, дослідники з Американського онкологічного товариства виявили зростання випадків колоректального раку серед молодих дорослих у 27 з 50 країн і територій, включаючи частини Східної Європи, Латинської Америки, Карибського басейну та Азії.
Водночас за статистикою Cancer Research UK, лише один із 20 випадків раку кишечника у Великій Британії діагностується в людей віком до 50 років. Саме це спонукало лікарку Зіон (у соцмережах відома як @dr.zionko) оприлюднити п’ять основних симптомів, на які варто звернути увагу, навіть якщо ви молоді та здорові.
«Як лікар і людина з генетичною схильністю до HNPCC (синдрому Лінча), я сприймаю цю тему особисто. Рак кишечника — це не лише про людей старшого віку. Ми бачимо зростання випадків серед молодих дорослих і переконалися, що раннє виявлення рятує життя», — зазначила вона.
Перший симптом — стійкі зміни у звичних кишкових звичках. Якщо ви помічаєте зміни у частоті випорожнень, кольорі, консистенції чи розмірі калу — не ігноруйте. Це може бути перший сигнал про неполадки в організмі.
Залізодефіцитна анемія може виникати з різних причин — від харчування до втрати крові. Але якщо у вас не було жодних змін у способі життя, а ви відчуваєте втому, задишку, блідість шкіри чи серцебиття — варто здати аналізи. Це може бути прихованим симптомом раку.
Кров у калі — завжди тривожний сигнал, незалежно від того, яскраво-червона вона чи темна. Це не норма, і потрібно звернутися до лікаря, щоб пройти обстеження та з’ясувати причину.
Раптове схуднення без змін у харчуванні чи фізичній активності — привід для занепокоєння. Воно не завжди свідчить про рак кишечника, але є частим симптомом серйозних захворювань.
Будь-який дискомфорт у животі — від тупого ниючого болю до різкого та пронизливого — не варто ігнорувати. Причину болю повинен з’ясувати лікар.
На завершення свого відеозвернення лікарка сказала: «Не бійтеся дивитися на свій кал, говорити про нього та ставити питання. Ми всі ходимо в туалет, і якщо щось здається незвичним — не відкладайте. Особливо важливо проходити обстеження, якщо у вас є спадкова схильність. Це може врятувати життя».