За словами експертів, людина споживає стільки пластику, що за один тиждень він “з’їдає” кредитну карту, а за все своє життя – автомобільну покришку, пише Türkiye. Видання наводить коментар фахівця з харчування Ділари Кочак, яка запевняє, що ця небезпека не тільки на нашому столі, але і в повітрі.
Дослідження, проведене нещодавно у Великобританії, в черговий раз виявило небезпеку пластику в нашому житті. Згідно з отриманими результатами, ми щодня вдихаємо близько семи тисяч частинок пластику, який потрапляє в повітря від нашого одягу, іграшок, меблів. Враховуючи також пластик, що потрапляє на наш стіл разом з їжею, продуктами моря і використовується для зберігання продуктів, які ми їмо і п’ємо, щотижня ми “з’їдаємо” приблизно одну кредитну карту.
Згідно з визначенням Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США і Європейського хімічного агентства, пластикові фрагменти розміром менше п’яти міліметрів називаються мікропластиком, а менше однієї десятитисячної міліметра – нанопластиком. Небезпека пластику в 100 разів вище, ніж передбачається, це нова загроза для здоров’я, яку можна поставити в один ряд з азбестом і тютюном, звертає увагу фахівець з харчування Ділара Кочак (Dilara Koçak).
Виявляється, поряд з видимим пластиком, як то одноразові пластикові вироби, пластикові пляшки, пакети, використовувані для зберігання продуктів харчування, в наш організм також потрапляють крихітні пластикові частинки, які ми не бачимо, Ділара Кочак звернула увагу: “Нанопластик настільки малий і легкий, що може переноситися в повітрі навколо нас. Він був виявлений у різноманітних продуктах харчування та напоях, включаючи бутильовану та водопровідну воду, сіль, цукор, морські продукти.
Одним з найважливіших джерел є пластик, що виділяється з вихлопними газами автомобілів у великих містах. Міські жителі дихають пластиком. Пластик, який ми зливаємо в море, розпадається і перетворюється в мікропластик, і все це надходить в наш організм разом з рибою і морською сіллю. У шлунку кожної другої рибної особини в Середземному морі міститься пластик. Також є мікрошарики, які використовуються в багатьох косметичних, оздоровчих, чистячих засобах. Вважаючи, що ми очищаємося, наводимо чистоту або стаємо красивішими, ми опиняємося в оточенні мікропластика”.
За словами експерта, мікропластик небезпечний, оскільки він не розкладається, при цьому найвідомішим його наслідком для здоров’я є алергія. “Зараз народжуються діти з алергією навіть на материнське молоко, – зазначає Кочак. – Навіть у плаценті вагітної жінки зустрічається мікропластик. Це впливає на розвиток плода. Все, що ми їмо, розчиняється в кишечнику.
А мікропластик, що потрапляє в кишечник, порушує кишкову мікробіоту, яка управляє всім нашим здоров’ям, і послаблює імунітет”. Звернувши увагу на те, що присутність в організмі пластику, отриманого з повітрям або їжею, може викликати стрес і зміни в обміні речовин, Кочак додала: “такий стан речей може вплинути на здатність організму боротися з інфекціями, створити проблеми репродуктивної системи і потенційно викликати рак”.
Експерт пояснила, що при отриманні уявлення про обсяги пластику, який ми споживаємо, не підозрюючи про це, стануть очевидні масштаби небезпеки. “Ми споживаємо приблизно 21 грам пластику на місяць і більше 250 грамів – на рік. За все своє життя ми з’їдаємо пластику завбільшки з автомобільну покришку. Обсяги пластику, які ми ковтаємо за рік, відповідають за розміром будівельній касці, за три тижні – гребеню, за п’ять тижнів – вішалці, за тиждень – кредитній картці”.
З вироблених до теперішнього часу дев’яти мільярдів тонн пластику тільки 9% було перероблено. Більша частина гумки, що залишилася, потрапила в навколишнє середовище, море, була закопана або спалена. Таким чином, частина його виявилася в організмі людини.
Книга Ділари Кочак “щоденник підтримки життя”, в якій вона звертає увагу в тому числі на небезпеку пластику, вийшла цього року турецькою та англійською мовами за підтримки ООН. Дослідження, що включає відповіді на питання про те, “як ми можемо забезпечити краще життя в більш чистому світі”, є одночасно і актуальною науковою роботою, і керівництвом до дії.
Книга, що розповідає про поведінку, яка піде на користь як здоров’ю людини, так і здоров’ю планети, містить розбивку на 12 місяців року, при цьому даються відомості по конкретних днях і продуктам, що відносяться до кожного місяця. Щоб залишатися живим і здоровим, необхідно набагато менше і ефективніше споживати природні ресурси, говорить Ділара Кочак. “Адже якщо вода закінчиться, грунт буде отруєний, голод і злидні будуть стає все глибше. Ми повинні берегти природу, щоб виплекати майбутнє”, – зазначила Кочак