Розмарин здавна пов’язують із пам’яттю — ще в «Гамлеті» Шекспіра Офелія говорить: «Ось розмарин — для пам’яті».
Сьогодні ж дослідники виявили, що сполука, яка міститься в розмарині, а також у шавлії, може стати ключем до боротьби з хворобою Альцгеймера. Йдеться про карнозову кислоту — антиоксидант і протизапальну речовину, яка активує ферменти природного захисного механізму організму.
Проте в чистому вигляді карнозова кислота є нестабільною і не підходить для використання як лікарський засіб. Та науковці з Інституту досліджень Скриппса в Каліфорнії синтезували стабільну форму — diAcCA, яка повністю перетворюється на карнозову кислоту в кишечнику перед потраплянням у кров.
У дослідженні, опублікованому в журналі Antioxidants, йдеться, що лікування мишей diAcCA дозволило досягти терапевтичної концентрації карнозової кислоти в мозку, покращити пам’ять і відновити нервові зв’язки. Це відкриває нові можливості для уповільнення або навіть зворотного розвитку когнітивного погіршення.
Команда з Інституту Скриппса дійшла висновку: «Загалом, ці результати підтверджують потенціал diAcCA як перспективного засобу для лікування хвороби Альцгеймера в людини». Незважаючи на те, що дослідження поки що проводилися лише на мишах, сполука вважається безпечною для людини, тож дослідники закликають якнайшвидше розпочати клінічні випробування.
За даними NHS, у Великій Британії понад 944 000 людей живуть із різними формами деменції. Серед осіб старших за 65 років — це кожен одинадцятий. Очікується, що до 2030 року кількість таких людей перевищить мільйон. За даними Управління національної статистики, у 2022 році деменція та хвороба Альцгеймера стали основною причиною смертності у Великій Британії, спричинивши 65 967 смертей (11,4% від загальної кількості), що більше ніж у 2021 році (10,4%).
Раніше вже встановлювали, що запалення в мозку пов’язане з розвитком хвороби Альцгеймера. Наприклад, у 2012 році дослідження, профінансоване Alzheimer’s Research UK, показало, що мутація гена TREM2, який відповідає за регуляцію запальних процесів у мозку, підвищує ризик розвитку хвороби.
Нині команда Скриппса сподівається, що їхній новий препарат не лише продовжить життя, а й покращить його якість — при цьому без суттєвих побічних ефектів. Раніше застосування карнозової кислоти було складним через її нестабільність, але новий її похідний — diAcCA — стабільний і ефективно засвоюється в кишечнику. У мишей засвоєння речовини зросло на 20% у порівнянні з прийомом у чистому вигляді, що також забезпечило її проникнення через гематоенцефалічний бар’єр до мозку.
Аналіз тканин показав суттєве зниження запалення в мозку. Препарат активується лише в осередках запалення, що мінімізує ризик побічних ефектів. До того ж, карнозова кислота входить до списку FDA як «загалом безпечна» (GRAS), що полегшує шлях до клінічних випробувань.
Провідний автор дослідження професор Стюарт Ліптон розповів, що мишей лікували протягом трьох місяців. Їх тестували на просторову пам’ять і поведінку, а також досліджували мозкову тканину під мікроскопом. «Ми провели кілька різних тестів на пам’ять — і в усіх випадках спостерігалося покращення. Причому не просто сповільнення деградації, а відновлення практично до нормального стану», — зазначив він.
Окрім зменшення запалення в мозку, вчені виявили, що карнозова кислота також «заспокоює» фонове запалення в стравоході та шлунку. Професор Ліптон також вбачає потенціал використання diAcCA у поєднанні з існуючими препаратами від Альцгеймера, а також для лікування інших хвороб, пов’язаних із запаленням — діабету 2 типу, серцевих захворювань і нейродегенеративних недуг, таких як хвороба Паркінсона.