Тривожний звіт, оприлюднений Асоціацією Альцгеймера, свідчить: понад 7,2 мільйона американців віком від 65 років живуть із деменцією, викликаною хворобою Альцгеймера. Це означає, що кожен дев’ятий у цій віковій групі страждає на когнітивне порушення. І з віком покоління бебі-бумерів ці цифри лише зростатимуть.
Попри це, дедалі більше людей починають цікавитися профілактикою й можливими способами зниження ризику. За даними окремого дослідження Асоціації Альцгеймера, 91% американців віком від 45 років погодилися б добровільно пройти аналіз крові для виявлення хвороби ще до появи симптомів. 94% опитаних розглянули б медикаментозне лікування, а 90% хотіли б дізнатися про способи профілактики через зміни у стилі життя.
Нові незалежні наукові дані показують, що звичайна фізична активність у віці 45–65 років може суттєво знизити ризик розвитку хвороби Альцгеймера.
За підрахунками вчених, 13% усіх випадків Альцгеймера у світі пов’язані з відсутністю руху. Дослідження, опубліковане в The Journal of Prevention of Alzheimer’s Disease, визначило низьку фізичну активність як найбільший змінюваний фактор ризику деменції серед людей віком від 45 років.
Але що саме вважається фізичною активністю?
За рекомендаціями ВООЗ, дорослі мають щотижня виконувати:
Нове дослідження, опубліковане в журналі Alzheimer’s & Dementia, проаналізувало дані 337 учасників з Іспанії віком 45–65 років, які не мали когнітивних порушень, але мали сімейну історію хвороби Альцгеймера.
Мюге Акінджі, перша авторка дослідження з Інституту глобального здоров’я у Барселоні, пояснила:
«Ми вивчали рівень фізичної активності учасників протягом чотирьох років за допомогою анкет, а також проводили нейровізуалізацію для аналізу структури та функцій мозку».
Учасників поділили на три групи:
Результати показали, що активні учасники мали менше накопичень бета-амілоїду — білка, що пов’язаний із розвитком Альцгеймера. Чим більше фізичної активності — тим менше бета-амілоїду в мозку.
Крім того, у неактивних учасників спостерігалось зменшення товщини кори головного мозку в ділянках, пов’язаних із пам’яттю. А ось навіть ті, хто займався фізичною активністю менше норми, все одно мали більшу товщину кори, ніж повністю неактивні. Це підтверджує, що навіть мінімальний рух має позитивний вплив.
З огляду на старіння населення та зростання кількості неврологічних захворювань в Україні, результати цього дослідження — ще одне вагоме нагадування: профілактика має починатися ще до появи симптомів.
Як зазначила провідна дослідниця Ейдер Аренаса-Уркіхо:
«Наші результати підкреслюють важливість популяризації фізичної активності в середньому віці як ключового громадського заходу для зменшення поширеності хвороби Альцгеймера в майбутньому».
Навіть прогулянка ввечері, підйом по сходах або легка зарядка можуть стати вашою інвестицією в здоров’я мозку на десятиліття вперед.