Запалення слизової оболонки гайморових пазух називається гайморитом. Передумовами виникнення захворювання є нелікований риніт — запалення слизової оболонки носа. Відсутність своєчасного лікування гаймориту може призвести до серйозних наслідків, у тому числі, до інвалідності і летального результату.
Одними з перших симптомів гаймориту є головний біль і закладеність носа. Будь-який нежить супроводжується запаленням слизової оболонки пазух решітчастої кістки. При риніті набрякла слизова оболонка пазух збільшується в рази перекриває соустя гайморової та лобової пазух. Якщо через чотири-п’ять днів нежить не припинився, приєднується бактеріальна флора. Таким чином, розвивається бактеріальний риносинусит, який може торкнутися і гайморову, і лобову, решітчасту, і клиноподібну пазуху. При цьому мають місце сильні головні болі, змінюється колір виділень з носа зі світлого на зелений або жовтий. Це говорить про те, що запалення перейшло в гнійну форму. Потрібно негайно звернутися до лікаря.
Розвиватися гайморит може довго. Відсутність відповідного лікування призводить до ускладнень. При запаленні лобних пазух інфекція може поширюватися на прилеглі органи, в тому числі, очі, вуха. Крім того, гній, що знаходиться в лобних пазухах, може, так чи інакше, потрапити в головний мозок. У зв’язку з цим часто виникають внутрішньочерепні ускладнення, з’являються менінгіти, абсцеси мозку, і т. д.
Запущена стадія гаймориту — фронтит проявляється високою температурою (тридцять дев’ять-сорок градусів), кровотечами з носа, сильними болями.
При хронічному гаймориті хворі легко застуджуються, у них присутні періодично або стабільно наступні симптоми: підвищена температура тіла (тридцять сім і більше градусів), закладеність носа і головні болі. Але вилікувати хронічний гайморит все-таки можна. Головне продовжувати відповідне лікування, призначене лікарем. При хронічному гаймориті ризик появи ускладнень вище.
Навіть звичайна застуда влітку, викликана переохолодженням організму (вживання холодних напоїв, тривале перебування в приміщенні з кондиціонером, промоклі ноги і т. д.), може привести до запальних процесів у горлі, носі, носоглотці і викликати ускладнення — гайморит. Про деякі причини появи гаймориту можна навіть не здогадуватися.
Хворі зуби.
Викликати захворювання можуть певні зубні хвороби, в тому числі, запущений карієс, пульпіт верхніх корінних зубів. З хворого зуба інфекція може проникнути в гайморову пазуху. І мова вже буде йти про так званий одонтогенний гайморит. Крім того, нерідкі випадки, коли стоматологи в ході лікування коренів зубів травмують їх і пошкоджують гайморову пазуху. Іноді при пломбуванні коренів пломбувальний матеріал потрапляє в порожнину верхньощелепної пазухи. В результаті виникає хронічна (частіше грибкова) форма гаймориту.
Викривлена перегородка носа.
Деформована носова перегородка також може призвести до гаймориту. Виявити викривлення носової перегородки може тільки лікар. Адже навіть зовні рівний ніс може мати викривлену перегородку. І, навпаки, в помітно викривленому носі, носова перегородка може бути рівною. Після оперування та усунення проблеми лікування гаймориту не потрібно. Він проходить сам собою.
Купання в забруднених водоймах.
В стоячій воді, в тому числі, озерах, є досить багато різних хвороботворних організмів. При активному купанні, пірнанні забруднена вода може потрапити в ніс. В якості профілактики захворювання після відвідування водойми можна промивати або зрошувати порожнину носа солоною водою. Також для цих цілей можна застосовувати готові сольові розчини, які продаються в аптеці.
Тільки лікар зможе диференціювати різновид захворювання, фазу, запропонувати спосіб лікування та спрогнозувати можливі ускладнення в майбутньому. Несвоєчасне лікування гаймориту може викликати у людини схильність і вразливість перед захворюванням.
В залежності від стадії хвороби можуть призначатися на нетривалий період (три-п’ять днів) судинозвужувальні краплі для усунення набряку. Лікування риніту назальними краплями більше семи днів може викликати так званий медикаментозний риніт.
При гнійному синуситі (гаймориті, фронтиті) призначається прийом антибіотиків. Краплі в ніс прописуються тільки при наявності проблем з носовим диханням. При цьому варто відзначити, що при захворюванні потрібно брати лікарняний, а не лікуватися на роботі.
При лікуванні широко використовується проведення досить болісної процедури — пункція верхньощелепної пазухи. Для цього під місцевою анестезією через нижній носовий хід спеціальною голкою проколюють гайморова пазуха. З допомогою голки відбувається видалення гною, після чого пазуха промивається і вводиться лікарський засіб. У деяких випадках, особливо при гострому процесі, одного проколу буває недостатньо. І процедура повторюється.
За рахунок видалення гною та усунення негативного тиску в пазусі припиняється подразнення закінчень трійчастого нерва, і у пацієнта проходять напади головного болю.
В даний час альтернативним варіантом пункції є ЯМиК-процедура. За допомогою спеціального приладу створюється негативний тиск в порожнині носа, і ексудат видаляється з усіх пазух за допомогою вакууму. Потім, також як і при пункції, в пазуху вводиться лікарський засіб. Така процедура є практично безболісною і показана як дорослим, так і дітям.
Треба пам’ятати, що при гаймориті забороняється робити прогрівання і застосовувати якісь народні методи лікування захворювання. Утруднене носове дихання, відчуття тиску в гайморових пазухах (навалівання гною) при нахилах є одним з вірних ознак появи гаймориту. Якщо відмічені вказані вище симптоми, потрібно звернутися за допомогою до лікаря-отоларинголога, а не займатися самолікуванням. Залежно від різновиду захворювання та ступеня тяжкості буде підібрано відповідне лікування.
Джерело: medaboutme