Регулярний вплив мікропластику може прискорити закупорку артерій, навіть при здоровому харчуванні.
Дослідження показало шокуючу різницю: у самців мишей кількість бляшок зросла на сотні відсотків, тоді як самки залишилися захищеними.
Традиційні фактори ризику, такі як ожиріння чи холестерин, у цьому випадку не відігравали ролі.
Наукова спільнота б’є на сполох: нове дослідження Каліфорнійського університету виявило тривожний зв’язок між повсякденним впливом мікропластику та підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань. Вчені встановили, що ці мікроскопічні частинки можуть значно прискорювати розвиток атеросклерозу — небезпечного стану, який характеризується звуженням артерій і є основною причиною інфарктів та інсультів.
Сьогодні уникнути контакту з мікропластиком майже неможливо. Він утворюється з упаковки, синтетичних тканин та звичайних побутових предметів. Ці частинки проникають у наші продукти харчування, питну воду, повітря, яким ми дихаємо, і, як наслідок, накопичуються в людському організмі.
«Уникнути мікропластику повністю — завдання з розряду неможливих, — констатує провідний дослідник Чанчен Чжоу з Каліфорнійського університету. — Наразі не існує ефективних медичних способів вивести його з організму. Тому єдиною стратегією залишається мінімізація впливу та підтримка загального здоров’я серця через дієту, спорт та контроль факторів ризику».
У межах дослідження, результати якого були опубліковані в авторитетному журналі Environment International, команда вчених вивчала вплив мікропластику на лабораторних мишах.
Експеримент мав цікаві умови: і самці, і самки гризунів перебували на здоровій дієті з низьким вмістом жирів та холестерину. Протягом дев’яти тижнів їм вводили мікропластик у дозуванні, яке відповідає реальній кількості, що може потрапити в організм людини через забруднену їжу та воду.
Результати виявилися несподіваними та драматичними, особливо для чоловічої статі:
У самців мишей, які піддавалися впливу пластику, кількість атеросклеротичних бляшок у корені аорти (ділянці, що з’єднується із серцем) зросла на 63%.
Ще більш вражаючим було ураження плечоголовного стовбура (великої судини у верхній частині грудної клітки) — там кількість бляшок збільшилася на колосальні 624%.
Водночас у самок мишей за тих самих умов значного прогресування атеросклерозу не спостерігалося.
Професор Чжоу прокоментував це так: «Наші висновки вписуються в ширшу картину кардіологічних досліджень, де реакція організму часто залежить від статі. Ймовірно, захисну роль відіграють статеві хромосоми та гормони, зокрема естроген».
Одне з найважливіших відкриттів дослідження полягає в тому, що мікропластик не спричинив набору ваги чи підвищення рівня холестерину.
Миші залишалися стрункими, а їхній ліпідний профіль був у нормі. Це свідчить про те, що пошкодження артерій відбувалося не через класичні механізми (як-от ожиріння), а через прямий токсичний вплив пластикових частинок на судини. Це робить мікропластик унікальним і підступним фактором ризику, який діє незалежно від вашої ваги чи дієти.
«Це дослідження надає одні з найпереконливіших доказів того, що мікропластик не просто корелює з серцево-судинними захворюваннями, а безпосередньо сприяє їх розвитку», — підсумував професор Чжоу.
Поки вчені планують наступні етапи досліджень, щоб підтвердити ці механізми у людей, експерти радять діяти на випередження:
Зменште використання одноразового пластику.
Уникайте розігрівання їжі в пластикових контейнерах.
Відмовтеся від сильно оброблених продуктів, які часто контактують з промисловим обладнанням та упаковкою.
Фільтруйте питну воду.