Точна причина виникнення системного червоного вовчака довгий час залишалася загадкою для медицини. Однак нове проривне дослідження надало переконливі докази того, що рушійною силою цього важкого аутоімунного захворювання може бути поширений вірус Епштейна-Барр (ВЕБ).
За оцінками дослідників, щонайменше 5 мільйонів людей у всьому світі живуть із вовчаком. Це стан, при якому імунна система помилково атакує здорові клітини та тканини, спричиняючи сильне запалення, постійну втому, біль у суглобах та характерний висип на обличчі («метелик»).
Досі вчені вважали, що хворобу провокує комбінація генетики, гормонів та факторів навколишнього середовища. Проте нові дані, опубліковані в журналі Science Translational Medicine, змінюють наше розуміння механізму хвороби.
Лікарі давно підозрювали, що певні вірусні інфекції можуть бути тригерами вовчака. Головним «підозрюваним» був вірус Епштейна-Барр.
«Десятиліттями епідеміологічні та імунологічні дослідження показували незвично сильний зв’язок між ВЕБ та вовчаком, але науці бракувало пояснення механізму цього процесу», — розповідає доктор Вільям Робінсон, професор імунології та ревматології Стенфордського університету. — «Майже всі пацієнти з вовчаком мають ознаки перенесеної інфекції ВЕБ і демонструють незвично сильну імунну відповідь на нього».
Вірус Епштейна-Барр є надзвичайно поширеним герпесвірусом, що передається через слину. Більшість людей інфікуються ним у дитинстві або підлітковому віці (саме він викликає інфекційний мононуклеоз), і до дорослого віку носіями вірусу стають близько 95% населення планети.
Після інфікування вірус не зникає з організму повністю. Він переходить у сплячий режим і ховається всередині невеликої кількості В-клітин — імунних клітин, що відповідають за вироблення антитіл.
Зазвичай ці інфіковані клітини поводяться тихо. Однак, як пояснює доктор Робінсон, у деяких людей вірус Епштейна-Барр здатний «перепрограмувати» ці клітини, змінюючи їхню поведінку та змушуючи атакувати власний організм.
Раніше виявити ці клітини було неможливо. Але завдяки новій технології секвенування поодиноких клітин команда вчених змогла ідентифікувати та дослідити їх у пацієнтів із вовчаком.
Результати дослідження виявилися вражаючими:
У здорових людей кількість В-клітин із прихованим вірусом становить менше ніж 1 на 10 000.
У пацієнтів із вовчаком цей показник зростає до 1 на 400.
Це означає, що у хворих на вовчак у крові циркулює у 25 разів більше інфікованих В-клітин, ніж у здорових людей. Ці клітини діють як гіперактивні «підбурювачі» аутоімунної реакції.
Вчені також виявили, що сплячий вірус може виробляти білок EBNA2. Цей вірусний білок вмикає гени, які змушують В-клітини викликати запалення та атакувати організм, що і призводить до симптомів вовчака.
Це відкриття може докорінно змінити підхід до терапії. Замість того, щоб просто пригнічувати симптоми та загальний імунітет, лікарі майбутнього зможуть боротися з першопричиною.
«Терапевтичні стратегії, спрямовані на знищення саме цих інфікованих ВЕБ клітин — наприклад, CAR-T терапія або вакцини проти ВЕБ — можуть теоретично перервати ланцюжок хвороби. Це робить повне вилікування концептуально можливим, хоча клінічні розробки займуть час», — зазначає доктор Робінсон.
Доктор Діпак Рао з Гарвардської медичної школи, коментуючи дослідження, назвав його результати захоплюючими. Він зазначає, що робота підтверджує давні підозри ревматологів.
Це відкриття ставить перед наукою нові важливі питання:
Чи зможуть ліки, що пригнічують вірус Епштейна-Барр, зупинити вовчак?
Чи зможе вакцинація дітей від цього вірусу запобігти розвитку вовчака в майбутньому?
Чи працює цей механізм при інших аутоімунних захворюваннях, таких як розсіяний склероз або рематоїдний артрит?
Наразі вчені планують перевірити ці механізми на більших групах пацієнтів та дослідити, чи є вірус Епштейна-Барр «сірим кардиналом» інших невиліковних хвороб.
Джерело: MedicalNewsToday