Наявність мікропластику в їжі та напоях — це вже давно доведений факт. Зазвичай, коли мова заходить про це явище, ми насамперед згадуємо морепродукти як основне джерело забруднення. Дослідження дійсно підтверджують наявність мікрочастинок майже у кожному зразку риби та молюсків.
Починаючи з 1960-х років виробництво пластику щорічно зростає, і за оцінками, щороку до світового океану потрапляє близько восьми мільйонів метричних тонн цих відходів. З часом під дією сонячного випромінювання та морських хвиль пластик розпадається на мікропластик — крихітні фрагменти довжиною менше 5 мм.
Однак Кетрін Рольф, експертка з питань екології, у своїй статті для The Conversation застерігає: морепродукти — далеко не єдине джерело пластикового забруднення в нашому раціоні. «Суспільство починає усвідомлювати, що мікропластик можна знайти в їжі, особливо в рибі, але вплив інших продуктів є набагато масштабнішим, ніж більшість собі уявляє, — зазначає вона. — Дослідження показують, що щоденне споживання мікропластику з їжею та напоями може становити від нуля до 1,5 мільйона частинок на день».
Експертка виділила п’ять несподіваних продуктів, які містять ці забруднювачі.
«Коли ви жуєте гумку, ви, по суті, жуєте шматок пластику», — стверджує Кетрін Рольф. Більшість жувальних гумок виготовляються на гумовій основі, яка складається з пластику та синтетичного каучуку з додаванням підсолоджувачів та ароматизаторів.
У процесі жування ця основа виділяє мікрочастинки. Лише один грам жувальної гумки може вивільнити до 637 частинок мікропластику. Ситуація з «натуральними» гумками на основі рослинних полімерів не набагато краща — вони виділяють схожу кількість частинок, як і синтетичні аналоги. Це свідчить про те, що джерелом забруднення є не лише сама основа, а й процес виробництва або пакування.
Порада: Більшість мікропластику вивільняється протягом перших восьми хвилин жування. Щоб зменшити вплив, краще жувати одну подушечку довше, ніж постійно брати нові.
Сіль здається найпростішим і найчистішим інгредієнтом, але дослідження показали, що 94% солі, протестованої по всьому світу, забруднено мікропластиком. Забруднення настільки масштабне, що морську сіль навіть запропонували використовувати як індикатор рівня забруднення океану.
Цікаво, що рівень забруднення виявився вищим у «наземних» видах солі, таких як популярна рожева гімалайська сіль, ніж у морській. Хоча нові технології очищення морської солі вже розробляються, значна частина забруднення, ймовірно, потрапляє в продукт під час виробництва та пакування.
Ще одним прихованим ворогом може бути ваш млинок для солі. Одноразові пластикові млинки здатні вивільняти до 7 628 частинок при перемелюванні всього 0,1 г солі.
Порада: Використовуйте млинки з керамічним або металевим механізмом та зберігайте сіль у скляних, а не пластикових контейнерах.
Забруднення фруктів та овочів було підтверджено кількома науковими працями. Нанопластик (частинки менше 1000 нанометрів) може проникати в рослини через кореневу систему. Крім того, мікропластик часто знаходять безпосередньо на поверхні плодів.
Одне з досліджень виявило, що найбільш забрудненими є яблука та морква, тоді як найменше частинок міститься в салаті-латуку. Проте варто пам’ятати, що рівень забруднення овочів і фруктів залишається відносно низьким порівняно з сильно обробленими продуктами.
Порада: Не відмовляйтеся від овочів та фруктів. Ми знаємо, що антиоксиданти, такі як антоціани (які надають плодам червоного, синього та фіолетового кольору), життєво необхідні для здоров’я. Їхня користь значно переважає потенційні ризики.
Чайні пакетики — не єдине джерело проблеми у вашій чашці. Чайне листя, кава і навіть молоко можуть містити мікропластик. Однак одним із найбільших джерел забруднення є одноразові стаканчики для кави, які зсередини вкриті шаром пластику. Висока температура напою сприяє активному вивільненню мікрочастинок зі стінок стаканчика просто у ваш напій.
Цікавий факт: гарячі напої містять більше мікропластику, ніж їхні холодні аналоги, тому перехід на айс-лате може дещо знизити вплив. Купівля молока у скляних пляшках також зменшує «пластикове навантаження».
Однак це правило діє не для всіх напоїв. Дослідження бутильованих напоїв показало, що газована вода та пиво у скляних пляшках мали вищий рівень забруднення, ніж у пластикових — ймовірно, через фарбу та покриття на металевих кришечках.
Порада: Переходьте на розсипний листовий чай та використовуйте багаторазові горнятка з металу або скла.
Хоча більшість морепродуктів дійсно містять мікропластик, дивує те, наскільки перебільшена увага до них порівняно з іншими джерелами. Дослідження показало, що в так званих організмах-фільтраторах, наприклад у мідіях, міститься лише 0,2–0,70 частинок мікропластику на грам.
Це мізерно мало порівняно з 11,6 мільярда частинок, які вивільняються при заварюванні лише однієї чашки чаю з використанням пластикового чайного пакетика.
Зберігання їжі в пластикових контейнерах і вживання сильно оброблених продуктів (напівфабрикатів) пов’язане з високою концентрацією мікропластику в організмі. Ось кілька практичних кроків для захисту:
Повністю виключити пластик із нашого раціону сьогодні, на жаль, неможливо. Проте прості заміни в побуті допоможуть суттєво знизити його кількість у вашому організмі.