Сльозовиділення – це природний процес виділення сльози слізними залозами, який відбувається постійно і оберігає око від висихання.
Сльоза (слізна рідина) виконує важливу фізіологічну роль. Вона зволожує око, захищає його від попадання пилу, смітинок, піщинок, комах та інших сторонніх часток. Крім того, сльоза має бактерицидну дію, завдяки вмісту в ній лізоциму.
Під час сну виділення сліз пригнічується, а при неспанні воно відбувається постійно. В нормі за добу у людини утворюється до одного мілілітра слізної рідини. Частина виділеної сльози частково випаровується, а частина виводиться через носослізні канали.
Серед порушень сльозовиділення можна виділити на два основних типи – сухість очей (ксерофтальмія) і сльозотеча (епіфора).
Сльозотеча може бути нормальною реакцією організму на деякі подразники. Природна сльозотеча можна спостерігати при сильному емоційному переживанні (наприклад, при страху, гніві, радості). Також в нормі сльозовиділення зазвичай виникає при подразненні слизової оболонки носа (наприклад, при алергії, застуді), при впливі холоду, вживанні гострих приправ. Проте в деяких випадках сльозовиділення може бути ознакою різних захворювань.
Надмірна сльозотеча називається епіфора. Цей стан часто буває пов’язаний з порушенням відтоку слізної рідини через носослізний канал в порожнину носа. Рідше сльозотеча викликана посиленою діяльністю (гіперфункцією) слізних залоз. Сльозотеча може бути постійною або виникати нападами.
Причини виникнення епіфори поділяють на вроджені і набуті. Серед вроджених аномалій, які можуть викликати патологічну сльозотечу, виділяють атрезію (зарощення) слізних точок, атрезія канальців слізної залози, зарощення і слізних точок, і канальців, а також аномалії розташування слізних точок.
Епіфора набутого характеру може виникнути в результаті закупорки слізної точки сторонніми тілами, в зв’язку з виворотом слізної точки або її звуженням. Останнє може спостерігатися внаслідок хронічного запалення краю повіки і кон’юнктиви. Також до набутих причин появи сльозотечі відносяться звуження канальців слізної залози внаслідок запального процесу або травми, звуження слізно-носового каналу і гнійний каналікуліт.
Сухість очей або ксерофтальмія виникає, як правило, внаслідок недостатнього утворення слізної рідини слізними залозами. Також ксерофтальмія може спостерігатися при порушенні іннервації слізних залоз. Сухість тільки одного ока частіше спостерігається при пошкодженні лицьового нерва з відповідного боку. Крім того, гіповітаміноз А зазвичай супроводжується сухістю очей та іншими порушеннями з боку органу зору.
Ксерофтальмія є одним з характерних ознак таких патологічних станів, як синдром Шегрена, синдром Райлі-Дея, синдром Мікуліча. Синдром Шегрена проявляється порушенням функції залоз зовнішньої секреції, головним чином слізних і слинних. Синдром Райлі-Дея або сімейна вегетативна дисфункція є спадковим захворюванням, одним з проявів якого є знижена сльозотеча. При синдромі Мікуліча відзначається збільшення всіх слинних і слізних залоз, яке супроводжується зменшенням і навіть припиненням сльозо- і слиновиділення.
Лікування пацієнтів з порушенням сльозовиділення залежить від його причини. Так, при сльозотечі, пов’язаній з алергічними реакціями, необхідне проведення комплексної антиалергійної терапії. При цьому пацієнту проводитися консервативне лікування з використанням антигістамінних препаратів.
Сльозотеча, викликана порушенням відтоку слізної рідини внаслідок таких причин, як вроджена патологія розвитку слізовидільних шляхів, виворіт слізної точки або її звуження, в основному вимагає проведення хірургічного лікування.
При ксерофтальмії необхідно стежити за станом очей, а також виконувати заходи, що сприяють підтриманню їх вологості. З цією метою можуть застосовуватися препарати штучної сльози. Крім того, при ксерофтальмії для профілактики інфікування очей, проводять закопування спеціальних розчинів. У разі сухості очей на тлі гіповітамінозу А, пацієнту обов’язково призначаються препарати вітаміну А.
У разі, коли ксерофтальмія є одним із проявів якого-небудь системного захворювання (наприклад, синдрому Шегрена), пацієнту проводиться лікування основної патології. При цьому також використовуються різні лакрогені засоби (речовини, що сприяють виробленню слізної рідини) і препарати штучної сльози.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЯК ЗНЯТИ ВТОМУ ОЧЕЙ?