Природні лікарі, до яких відносяться численні трави, здавна використовуються для лікування самих різних захворювань. На їх основі виготовляють традиційні ліки, які досі активно застосовуються в медицині. Але у рослин терапевтичної дії, як і у традиційних препаратів, є чимало побічних ефектів, тому їх не можна вважати абсолютно нешкідливими. Багато залежить і від дози та тривалості застосування. Які з них здатні заподіяти шкоду здоров’ю?
Звіробій — це перша допомога при синдромі передменструального напруження. До допомоги цієї рослини вдаються багато жінок, які відчувають наближення ПМС по частій зміні настрою, плаксивості і дратівливості. На основі звіробою виготовляють безрецептурні антидепресанти, рекомендовані до прийому при депресії, неврозах, тривозі. Дані природні ліки здатні полегшити перебіг синдрому хронічної втоми, усунути головний біль і поліпшити стан при ревматизмі, але при цьому його не можна приймати одночасно з іншими препаратами, так як воно здатне знизити їх терапевтичний ефект. Крім того, при тривалому застосуванні звіробій може викликати розлад травлення, алергію, втому, сплутаність свідомості.
Мати-й-мачуха традиційно використовувалася при лікуванні кашлю. Слиз, який міститься в її листках чинить обволікаючу і відхаркувальну дію, полегшує відходження мокротиння при застуді, грипі, бронхіті та інших хворобах органів дихання. Біологічно активні речовини, які входять в її склад надають протизапальний ефект. Однак у цій багаторічній трав’янистій рослині містяться також пірролізидинові алкалоїди, які відрізняються мало вивченою токсичністю. Вони руйнівно діють на печінку, викликаючи в ній структурно-функціональні порушення. Крім того, деякі алкалоїди мають гіпотензивні властивості, тому гіпотонікам не варто використовувати для лікування мати-й-мачуху.
Навіть далекі від медицини люди добре знайомі з цим адаптогеном і тонізуючим засобом. Корінь женьшеню використовують для підвищення розумової і фізичної працездатності, імунного захисту, зниження концентрації холестерину та глюкози в крові. Препарати женьшеню показані особам після перенесених захворювань, а також тим, хто за родом діяльності часто піддається стресу. Між тим, корінь цієї рослини далеко не нешкідливий. Ліки на його основі протипоказані гіпертонікам, особам з підвищеною збудливістю і страждають від безсоння. Вони здатні посилити жар при гострих інфекціях і кровоточивість при травмах за рахунок здатності знижувати в’язкість крові. Женьшень не можна давати дітям, застосовувати вагітним і годуючим жінкам.
Ця реліктова рослина є нащадком древньої насіннєвої папороті. Насіння гінкго у вареному і смаженому вигляді з давніх часів застосовуються для лікування найрізноманітніших недуг. Сьогодні велике поширення одержали препарати на основі листя гінкго. Їх застосовують в терапії багатьох серцево-судинних захворювань — атеросклерозу, ішемічної хвороби серця та ін. Є думка, що вони здатні поліпшувати пам’ять і концентрацію уваги. Однак, у зв’язку з випадками розвитку самих різних небажаних побічних ефектів при вживанні БАДів на основі гінкго назріла необхідність контролювати їх прийом.
Лікарі попереджають, що ці препарати не здатні істотно поліпшити пам’ять, а при їх тривалому і безконтрольному застосуванні підвищується ризик розвитку інфаркту та інсульту, особливо якщо людина одночасно приймає непрямі коагулянти та антиагреганти. Не варто ризикувати своїм здоров’ям і здоров’ям своєї дитини вагітним і годуючим жінкам.
Радянський вчений Сергій Аркадійович Томілін пропонував використовувати ці природні ліки для підвищення працездатності і зміцнення захисних сил організму, боротьби з запальними захворюваннями внутрішніх органів, гострими та хронічними інфекціями. Ехінацея справляє на організм антибактеріальну та противірусну дію, прискорює загоєння ран, опіків та порізів, але не всі хвороби можна лікувати з її допомогою. Вона протипоказана при аутоімунних захворюваннях, до яких відносять ревматоїдний артрит, хвороба Крона та червоний вовчак. Не можна застосовувати її при розсіяному склерозі, туберкульозі, лейкозі, вагітності і лактації. За даними Cochrane Collaboration, ехінацея не здатна запобігати і прискорювати лікування застуди.
Донна трава, багата численними цілющими нутрієнтами, широко використовується в лікуванні багатьох недуг, причому її застосовують як місцево, так і вживають всередину. При ревматизмі використовують зовнішньо у якості відволікаючого, подразнюючого засобу, який купірує біль. Завдяки антисептичним властивостям буркун активно застосовують при наривах, ранах, подряпинах та інших ушкодженнях шкіри. Лікування стенокардії, судом і тромбозу коронарних судин можливо завдяки його здатності пригнічувати центральну нервову систему, надавати протисудомну і наркотичну дію. Проте у великих дозах рослина може ушкоджувати печінку і приводити до крововиливу, тому вона протипоказана особам з порушенням згортання крові.
Одне з найдавніших рослин-ліків, що входять в фармакопею понад 20 країн. Ця апетитна гіркота відрізняється кровоспинними, протизапальними, ранозагоювальними, протиглистовими і іншими корисними властивостями. Вона здатна впоратися з болем при ударах і розтягненнях, прискорити одужання при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, верхніх дихальних шляхів, сечостатевих інфекціях. Хамазулен, який входить до її складу використовується в терапії бронхіальної астми, опіках рентгенівськими променями, ревматизму.
Проте токсичність цієї рослини вимагає дотримання обережності при лікуванні. При надмірному вживанні всередину воно може спровокувати судоми, конвульсії і галюцинації. Недарма такий напій як абсент, настояний на полині, заборонений до продажу в багатьох країнах.