Науковці стверджують, що проста зміна способу, в який ви їсте — а не того, що ви їсте — може суттєво вплинути на вашу вагу та загальний стан здоров’я. Зазвичай увага зосереджена на продуктах, які варто вживати для покращення здоров’я, однак швидкість, з якою ви їсте, має не менше значення.
Швидке харчування пов’язане з низкою ризиків. Якщо ви звикли з’їдати сніданок, обід або вечерю менш ніж за 20–30 хвилин, це свідчить про надто швидкий темп їжі.
«Шлунку потрібно близько 20 хвилин, щоб через гормональні сигнали передати мозку, що він ситий», — пояснює Леслі Хайнберг із Центру поведінкового здоров’я Клініки Клівленда. «Якщо люди їдять надто швидко, вони пропускають ці сигнали — і легко переїдають».
Швидке харчування також змушує заковтувати більше повітря, що може спричинити здуття або розлади травлення. Недостатнє пережовування їжі знижує її засвоюваність, а великі шматки їжі можуть навіть застрягати в стравоході.
Дослідження показують: ті, хто їсть швидко, мають вищий ризик ожиріння, тоді як повільні їдці — найменший. Крім того, якщо ви їсте, дивлячись телевізор, ви, ймовірно, їсте до кінця серії або реклами, а не до моменту насичення. «Ми втрачаємо зв’язок із сигналами тіла, коли відволікаємося», — каже Хайнберг. Навпаки, коли людина зосереджена лише на їжі, вона більше насолоджується процесом і споживає менше.
За її словами, звичний темп їжі можна змінити. Для цього варто, наприклад, їсти недомінантною рукою, використовувати незвичні столові прибори (наприклад, палички), або робити паузу й пити воду, коли тарілка наполовину порожня.
Якщо ритм життя напружений, іноді доводиться перекусити під час зустрічі або в дорозі. Але, як зазначає Сара Беррі з британської компанії ZOE, важливо усвідомлено сприймати смак і текстуру їжі. «Коли ми не повністю присутні в моменті, дуже легко з’їсти більше й не помітити цього», — каже вона.
Простий спосіб сповільнити харчування — довше жувати кожен шматок. «Це природно сповільнює прийом їжі», — каже психолог Гелен Маккарті. Також вона зазначає, що оброблену їжу (наприклад, чипси чи фастфуд) легше і швидше з’їсти, бо вона м’яка й не вимагає багато зусиль. Вона пригадує випадок із пацієнткою, яка щовечора з’їдала тюбик чипсів, але коли почала їсти повільно, кожен шматок окремо, виявила: «на смак це як клейка хімія». З того часу вона втратила до них інтерес.