Ця хвороба передається статевим шляхом і може стати причиною розвитку простатиту у чоловіків і безпліддя у жінок.
Трихомоніаз – інфекційне захворювання, яке передається статевим шляхом і вражає сечостатеву систему. Збудником цієї хвороби є найпростіші жгутикові мікроорганізми Trichomonas vaginalis, які паразитують у тілі людини.
Серед хвороб, що передаються статевим шляхом трихомоніаз – найпоширеніша. Близько 10% населення земної кулі хворіє тріхомоніазом. У різних країнах і соціальних групах ступінь зараженості тріхомоніазом становить від 2 до 40%. Найбільше випадків цієї хвороби реєструється у жінок вікової групи від 16 до 35 років.
Звичайний метод зараження цією інфекцією – статевий акт. Іноді можливе зараження побутовим шляхом, наприклад, при використанні загального рушника. Бувають також випадки зараження дитини при народженні, під час проходження через родові шляхи.
Потрапивши в організм трихомонади, за допомогою джгутика пробуравлюють через слизову оболонку сечостатевої системи і викликають запалення. Інкубаційний період розвитку хвороби від 7 днів до 4 тижнів.
У жінок найчастіше вражається піхва. У чоловіків – сечовипускальний канал і простата.
Трихомоніаз може стати причиною різноманітних захворювань сечостатевої системи, як у чоловіків, так і у жінок.
У чоловіків трихомонади можуть спровокувати такі захворювання як:
У жінок трихомонади провокують розвиток:
Це захворювання також може стати причиною безпліддя і виникнення проблем при виношуванні дитини.
Трихомоніаз може супроводжуватися характерними проявами, а може протікати безсимптомно. Людей, в організмі яких тривалий час, ніяк не проявляючи себе, знаходяться трихомонади, називають трихомонадоносителями.
У жінок трихомоніаз проявляється наступними симптомами:
У чоловіків хвороба частіше протікає безсимптомно і з часом призводить до розвитку хронічного простатиту.
Серед симптомів захворювання, які проявляються у чоловіків:
Якщо на тлі трихомоніазу розвивається простатит або інші захворювання, то з’являються симптоми цих хвороб.
Часто трихомоніаз перебігає одночасно з гонореєю.
Останнім часом частішають випадки млявого трихомоніазу, який погано піддається лікуванню. Лікарі пов’язують це з погіршеннями в роботі імунної системи людини, а також з тим, що ми «захоплюємося» прийомом антибактеріальних препаратів.
Визначити, яким з методів діагностики краще скористатися у вашому випадку, повинен лікар.
Підхід до захворювання повинен бути індивідуальним, тому лікування призначається відповідно до вашого конкретного стану. Для знищення інфекції призначаються противотрихомонадні препарати. Крім того можуть бути призначені загальнозміцнюючі препарати, масаж, фізіотерапія.
Лікування обов’язково потрібно довести до кінця, інакше хвороба «піде в підпілля» і через кілька років може знову проявиться.
Інше важливе правило при лікуванні цього захворювання – лікування одночасно проводиться і серед ваших статевих партнерів. Інакше воно буде неефективним, і ви знову перезаразитесь цією інфекцією.
Щоб уникнути зараження цими небезпечними найпростішими мікроорганізмами, потрібно пам’ятати про заходи профілактики:
Трихомонади – дуже «неприємні» найпростіші мікроорганізми, тому постарайтеся не допустити їх появи у вашому організмі.
Якщо трихомонади або будь-яка інша урогенітальна інфекція у одного статевого партнера, то лікувати все одно потрібно обох
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ХРОНІЧНИЙ ТРИХОМОНІАЗ