Перинейрональні сітки, що оточують нейрони, відомі науці з 1893 року, але з тих же самих під призначення цих структур залишалося загадкою. Тепер вченим з Virginia Tech Carilion Research Institute, нарешті, вдалося розгадати функції перинейрональних мереж. Це відкриття може стати ключем до розробки нових методів лікування епілепсії.
Перинейрональною мережею називають структуру, що складається з позаклітинних речовин, що оточують тіла і відростки деяких типів нервових клітин в головному і спинному мозку людини і тварин. Вважається, що ця мережа відіграє важливу роль у розвитку нервової системи і регулює синаптичну пластичність. Лікар і біолог Камілло Гольджі припускав, що мережа обмежує передачу сигналів від нейрона до нейрона.
В ході дослідження, результати якого були опубліковані в журналі Nature Communications, вчені вивчили мишачу модель епілепсії, викликаної гліобластомою — злоякісною пухлиною допоміжних клітин нервової тканини. Пухлинні тканини виділяють надмірну кількість глутамату, який вбиває здорові клітини, щоб звільнити місце для росту пухлини. Дослідники виявили, що глутамат пригнічує активність гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), яка являє собою гальмівний нейромедіатор. Зменшення вмісту ГАМК пов’язано з розвитком епілепсії.
Вчені також з’ясували, що гліобластома виробляє ферменти, котрі атакують перинейрональну мережу біля нейронів, які виробляють ГАМК. Виявилося, що позаклітинні речовини дозволяють нейронам швидко проводити імпульси, а ось при порушенні мережі у мишей з’являються судоми через те, що ГАМК виділяється з недостатньою швидкістю.
За словами вчених, придушення ферментів за допомогою специфічних інгібіторів може стати новим методом лікування епілепсії у людей.