Науковці виявили зв’язок між регулярним вживанням ультраоброблених продуктів (UPF) та ризиком розвитку раку легенів. Міжнародна команда дослідників протягом 12 років відстежувала стан здоров’я та харчові звички понад 100 000 дорослих американців, середній вік яких становив 63 роки.
Після аналізу даних за 12 років, науковці зафіксували 1 706 випадків раку легенів. За допомогою анкет пацієнтів дослідники оцінювали рівень споживання UPF — сюди входили:
Дослідження, яке очолювали науковці з Китаю, показало, що в середньому учасники споживали близько трьох порцій UPF на день (від 0,5 до 6 порцій). Найпопулярнішими були ковбасні вироби та солодкі напої.
Учасники з найвищим рівнем споживання ультраоброблених продуктів мали на 41% вищу ймовірність розвитку раку легенів, порівняно з тими, хто вживав їх найменше. Цей ризик стосувався як немалоклітинного, так і дрібноклітинного раку легенів.
Хоча дослідники врахували статус куріння, вони зазначили, що не змогли врахувати інтенсивність паління, що також могло вплинути на результати.
«Ми не можемо робити остаточні висновки про причинно-наслідковий зв’язок, тому ці дані варто трактувати обережно», — зазначають автори у публікації в журналі Thorax.
Водночас вони підкреслюють:
«Обмеження споживання ультраоброблених продуктів по всьому світу потенційно може зменшити загальне навантаження раку легенів на систему охорони здоров’я».
Професор Сем Хер, грудний радіолог з Royal Free London NHS Trust, прокоментував результати:
«Кожен четвертий випадок раку легенів трапляється у людей, які ніколи не палили, тож дослідження впливу інших факторів — особливо харчування — надзвичайно важливе.
Імунітет також пов’язаний із механізмами розвитку раку, тому є сенс вивчати дієту. Однак наразі недостатньо доказів, щоб стверджувати, що саме ультраоброблені продукти безпосередньо викликають рак легенів. Крім того, харчові звички можуть змінюватися протягом 12 років, але в дослідженні враховано лише початкові дані».
Хер додав, що потрібно більше доказових досліджень для раннього виявлення факторів ризику в людей, які не палять, — адже саме в цій категорії пацієнтів залишається багато «білих плям».
Окреме дослідження, проведене науковцями з Мічиганського університету, проаналізувало тенденції куріння серед британських підлітків за останні п’ять десятиліть. Дослідники вивчили дані серед молоді 16–17 років у 1974, 1986 та 2018 роках.
Результати вражають:
Автори застерігають, що використання вейпів підлітками підвищує ризик переходу до звичайних сигарет. За їхніми словами, серед тих, хто не вейпить, курить лише 1,5% підлітків, а серед вейперів — аж 33%.
«Заходи боротьби з курінням мають зосередитись на запобіганні загального вживання нікотину серед молоді, а особливо — серед тих, хто вже користується вейпами», — йдеться у публікації в журналі Tobacco Control.
Однак деякі наукові експерти вже піддали сумніву ці висновки, вважаючи, що їх не можна вважати остаточно обґрунтованими.
Це дослідження ще не дає чітких відповідей, проте воно підкреслює важливість здорового харчування і вивчення нетрадиційних факторів ризику в розвитку раку легенів — особливо серед людей, які не мають очевидних шкідливих звичок.
Скорочення вживання ультраоброблених продуктів — важливий крок не лише для травлення чи ваги, а й потенційно для профілактики серйозних хвороб.