Ми звикли, що лікарі з віком ретельно стежать за показниками артеріального тиску, рівнем холестерину чи цукру в крові. Але виявити нейродегенеративні захворювання, такі як хвороба Альцгеймера, задовго до того, як вони почнуть проявлятися, — набагато складніше.
Та нове дослідження, проведене вченими з Німецького центру нейродегенеративних захворювань (DZNE) та Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана (LMU), дає надію: зміни у нюху можуть бути першим сигналом початку хвороби Альцгеймера — за кілька років до появи перших симптомів.
Результати дослідження опубліковано у журналі Nature Communications, і вони можуть стати важливим кроком до ранньої діагностики цього небезпечного захворювання.
Вчені дослідили роботу мозку на прикладі як здорових мишей, так і тих, у яких розвивався Альцгеймер. Особливу увагу приділили ділянці стовбура мозку — locus coeruleus (блакитна пляма), що відповідає за передачу нейромедіаторів, і нюховій цибулині, яка обробляє запахи.
Результати здивували навіть дослідників:
у молодих мишей з Альцгеймером відбувалося раннє руйнування нервових волокон у locus coeruleus, задовго до того, як у мозку з’являлися відомі амілоїдні бляшки — основна ознака хвороби.
Водночас тварини гірше реагували на запахи і мали проблеми з розпізнаванням їжі за запахом.
Далі науковці перевірили ці результати на людських зразках — досліджуючи мозкову тканину пацієнтів, які мали хворобу Альцгеймера, а також результати ПЕТ-сканувань живих пацієнтів.
І знову спостерігалася дегенерація нервових клітин у нюховій цибулині, а також ознаки запалення в цій зоні мозку.
Вчені з’ясували, що у процесі бере участь мікроглія — імунні клітини мозку, які зазвичай відповідають за «очищення» нейронних зв’язків.
«Locus coeruleus регулює багато важливих процесів у мозку — кровообіг, сон, цикли неспання та обробку сенсорної інформації, зокрема нюху», — пояснює доктор Ларс Пеґер, один із авторів дослідження.
На початковій стадії Альцгеймера нервові волокна між locus coeruleus і нюховою цибулиною пошкоджуються, через що мікроглія сприймає їх як «зайві» й починає руйнувати.
Ключову роль у цьому процесі може відігравати жирна кислота фосфатидилсерин, яка в нормі перебуває всередині мембрани клітини, але при пошкодженні потрапляє назовні, подаючи сигнал «з’їж мене» мікроглії.
«Ми припускаємо, що така зміна мембрани спричинена гіперактивністю нейронів, характерною для хвороби Альцгеймера. Вони працюють ненормально й запускають руйнівний процес», — додає Пеґер.
Хоча дослідження не пояснює всіх причин виникнення хвороби, воно підтверджує: зміни нюху можуть бути одним із найперших маркерів розвитку когнітивних порушень.
«Проблеми з нюхом при хворобі Альцгеймера обговорювалися вже давно, але механізм залишався незрозумілим. Тепер ми маємо докази, що це імунологічний процес, який запускається ще на ранніх стадіях захворювання», — зазначає професор Йоахім Гермс, один із керівників дослідження.
Втрата здатності розпізнавати запахи — не просто побутова дрібниця, а потенційний сигнал про зміни в мозку, які можуть передувати когнітивному спаду на кілька років.
Ці результати відкривають нові можливості для раннього виявлення хвороби Альцгеймера, ще до появи порушень пам’яті чи мислення.
«Наші висновки можуть допомогти лікарям виявляти ризик Альцгеймера на ранніх стадіях та проводити точніші обстеження для підтвердження діагнозу до появи симптомів», — каже Гермс.
«Це дасть змогу розпочати лікування раніше, зокрема терапію антитілами проти амілоїду, і підвищити шанси на позитивну реакцію організму».
Висновок: Якщо ви помічаєте, що запахи стали менш виразними або взагалі зникли — не ігноруйте це.
Зверніться до лікаря: у майбутньому такі сигнали можуть стати ключем до раннього виявлення хвороби Альцгеймера — ще до того, як з’являться проблеми з пам’яттю.