Пацієнти з хворобою Паркінсона можуть поліпшити якість свого життя за допомогою танців, про це свідчать результати дослідження вчених з Канади.
Танці є простим способом значно зменшити симптоми Паркінсона – до такого висновку прийшли дослідники з Йоркського університету Торонто.
“Близько 1,5 годин на тиждень достатньо, щоб значно зменшити прогресуючі симптоми, такі як тремор, порушення мови або смуток”, – йдеться в їх звіті.
Хвороба Паркінсона – це повільно прогресуючий неврологічний патологічний стан, що веде до дегенерації нервових клітин в головному мозку і є невиліковним. Хворі стикаються з руховими порушеннями, мовними проблемами, порушенням рівноваги тіла, ригідністю суглобів, депресією – нерідко все це спонукає їх до соціальної ізоляції, що знижує якість життя.
Канадські вчені констатують, що якщо на ранніх стадіях захворювання пацієнти будуть проходити танцювальні тренування не рідше одного разу на тиждень, це може стати досить ефективним способом не тільки значно зменшити прояв симптомів хвороби Паркінсона, але навіть тимчасово зупинити їх.
У випробуваннях фахівців взяли участь страждали паркінсонізмом чоловіки і жінки, чий середній вік становив 67 років. У період з 2014 по 2017 рік всі вони відвідували заняття танцями, що проводяться фахівцями канадської національної балетної школою (NBS) один раз на тиждень протягом 1,5 годин. Це був не класичний парний танець, а спеціально розроблені хореографічні рухи. Пацієнти розучували їх для виступу в супроводі живої музики.
Вчені порівняли їх результати з показниками пацієнтів, які мали хворобу Паркінсона, але не вчилися танцям. Відмінності виявилися значними: у «танцюристів» покращилася якість мови, зменшилася скутість в м’язах і суглобах, знизилася вираженість тремору, стало набагато більш стабільним психічний стан.
Чому танець діє сильніше, ніж “просто” рух. За словами одного з авторів проекту, Кароліни Беарсс, танець об’єднує і стимулює слухові, тактильні, візуальні та кінестетичні почуття, а групові заняття танцями додають інтерактивний соціальний аспект. Таким чином, на відміну від простого руху (наприклад, прогулянки) рух в такт музиці і груповому ритму зачіпає відразу безліч неврологічних процесів і, таким чином, активує більш великі області мозку. З цієї причини, переконані вчені, при хворобі Пар