Ми попросили Ларису Бавикіну, ендокринолога-генетика, експерта біомедичного холдингу «Атлас», розповісти, які функції виконує щитовидна залоза, що з нею може трапитися і чому потрібно терміново замінити звичайну сіль на йодовану.
— Щитовидна залоза — невеликий орган, який розташований на шиї і зовні нагадує метелика. Нормальним об’ємом щитоподібної залози вважається величина до 18 мілілітрів (18 см3) для жінок і 25 мілілітрів (25 см3) для чоловіків. У підлітків в період статевого дозрівання та у вагітних жінок вона може збільшуватися, однак зазвичай такі зміни не мають клінічного значення.
Щитовидна залоза починає формуватися ще на третьому тижні внутрішньоутробного розвитку, на 10-12 тижні з’являється перша функціональна активність, а після 12-14 тижня орган починає впевнено виробляти гормони — активність продовжує зростати майже до закінчення вагітності. Поки щитовидна залоза плоду не почала самостійно виробляти гормони, всім необхідним його забезпечує організм жінки. Тому нормальна функція щитовидної залози у вагітної особливо важлива, саме від неї залежить формування здорового головного і спинного мозку, а також інтелект майбутньої дитини. При порушенні функції щитовидної залози може статися спонтанний аборт на ранніх термінах або сформуватися spina bifida — порок спинного мозку у плода: розщеплення хребта з утворенням грижі спинного мозку.
У дитини щитовидна залоза сприяє росту і формуванню здорової кісткової тканини, нормальному статевому розвитку. Протягом усього життя щитовидна залоза стимулює вироблення енергії в клітинах — вона забезпечує всі обмінні процеси. Важливе місце займає участь у контролі рівня холестерину — щитовидна залоза поділяє цю функцію з печінкою і статевими гормонами, а також безпосередньо з самою людиною, яка може зловживати жирними продуктами з великим вмістом холестерину. Щитоподібна залоза разом з головним мозком (гіпоталамусом) і наднирковими забезпечує терморегуляцію. Крім того, вона стимулює цілу групу лімфоцитів, які забезпечують розпізнавання і знищення чужорідних нашому організму клітин, граючи важливу роль у формуванні набутого імунітету.
Однією з найбільш частих патологій щитовидної залози є аутоімунний тиреоїдит. Діагноз ставиться на підставі сукупності змін, головна причина яких — агресивна реакція власного імунітету на фермент щитовидної залози (тиреопіроксидазу). Цей фермент зайнятий безпосередньо синтезом гормонів щитовидної залози, особливо синтезом тироксину (Т4). Цифра 4 позначає число іонів йоду в гормоні, а у трийодтироніну (Т3) їх три. При цьому Т3 володіє більшою активністю, ніж Т4, тому його утворюється значно менше. При формуванні аутоімунної атаки на тиреопіроксидазу підвищується кількість антитіл до тиреопіроксидази (АТ до ТПО) — чисельність армії клонів, мета яких — обеззброїти «ворога». Під таким напором активність ферменту знижується, а за ним і кількість синтезованих гормонів щитовидною залозою. Розвивається такий стан, як гіпотиреоз — недостатність функції щитовидної залози. Воно потребує лікування тироксином, якщо бути більш точними — левотироксином (всі молекули в нашому організмі з точки зору хімії та геометрії повернені вліво). Тобто ми просто заміщаємо втрачену функцію, даючи вже відомий нам Т4 у вигляді ранкової таблетки. Чому левотироксин прийнято приймати вранці натщесерце? Все просто — він дуже ніжний і «вразливий», будь-яка інша таблетка або тим більше сніданок завадять йому всмоктатися в шлунково-кишковому тракті в повному обсязі.
Цікаво, що аутоімунна агресія на щитовидну залозу може протікати дуже довго і так і не призвести до зниження функції щитовидної залози. Якщо ви одного разу отримали позитивний результат аналізу на рівень АТ до ТПО (підвищене число АТ до ТПО) — цього досить, більше їх дивитися не варто. Ми не оцінюємо АТ до ТПО в динаміці, коливання їх рівня клінічного значення не мають, лише свідчать про протікання аутоімунного процесу.
Гіпотиреоз ж зазвичай характеризується наявністю скарг на підвищену стомлюваність, постійну втому, раптове зниження працездатності та інших неспецифічних симптомів, в такому випадку зазвичай досліджується рівень ТТГ — тиреотропний гормон — у крові. Багато хто помилково думають, що він виробляється в щитовидній залозі. Але насправді ТТГ — гормон гіпофіза, який розташований у центрі головного мозку і є начальником усіх ендокринних органів, у тому числі і щитовидної залози. Коли гіпофіз «бачить», що функція щитовидної залози знижена, він починає стимулювати її — для цього він збільшує кількість ТТГ. Тому якщо рівень ТТГ крові перевищує 4 ммо/мл ми починаємо підозрювати, що функція щитовидної залози знижена. Саму часту причину цього явища ми розібрали — наявність АТ до ТПО. В інших же ситуаціях допоможе розібратися лікар-ендокринолог.
А про що тоді каже знижений рівень ТТГ? Зниженням рівня ТТГ ми вважаємо число нижче 0,4 ммо/мл або нижче зазначеного референса лабораторії. Фізіологічно зниження рівня ТТГ відбувається під час вагітності. Тому що ХГЛ (хоріонічний гонадотропін людини), який виробляється плацентою, дуже схожий на ТТГ і гіпофіз їх просто плутає. У першому триместрі вагітності зниження рівня ТТГ може відбуватися до 0,1 ммо/мл А ось якщо рівень ТТГ настільки низький, що після коми ви бачите декілька нулів, то швидше всього це ще одне аутоімунне захворювання. При ньому виробляються антитіла-загарбники — до рецепторів тиреотропного гормону (АТ до рТТГ), які не дозволяють гіпофізу управляти щитовидною залозою. На цьому тлі щитовидна залоза починає безконтрольно виробляти гормони Т4 і Т3. У крові ми бачимо майже не визначається рівень ТТГ і високі рівні Т4 і Т3. Для такої людини характерно прискорене серцебиття, перепади настрою аж до сліз і агресії, страх; її руки тремтять, з’являється відчуття внутрішнього тремтіння, підвищується потовиділення і часто, але не завжди, набрякають і червоніють повіки, очі трохи вилазять назовні. Такий стан називається «хвороба Грейвса» і вимагає негайного звернення до ендокринолога. Подальшу тактику пропонує лікар, виходячи зі складності ситуації. Лікар може розглянути терапію препаратами, які знижують активність щитовидної залози і призначаються не менш, ніж на 12-18 місяців, або радикальне лікування: терапія радіоактивним йодом або хірургічне видалення щитовидної залози. На жаль, в 30% випадків після проходження медикаментозного лікування захворювання повертається і тоді залишаються лише радикальні заходи.
Нерідко зустрічаються вузли щитовидної залози. Діагнозу «вузловий зоб» боятися не варто. Вся щитовидна залоза складається з намистин — фолікул. Збільшення розмірів такий намистини і називається вузлом. У більшості випадків вузловий зоб має доброякісний перебіг, але після 50 років гіпофіз може втратити контроль над збільшеним фолікулом, і він почне самостійно виробляти величезну кількість гормонів щитовидної залози. У крові ми побачимо зниження рівня ТТГ, але часто менш виражене, ніж при хворобі Грейвса. Симптоми при цьому будуть схожими — перепади настрою, відчуття серцебиття, тремтіння рук. У цьому випадку лікування тільки радикальне, і призначається воно ендокринологом після додаткового обстеження.
Наявність вузлів при збереженій функції щитовидної залози (аналізи ТТГ, Т4 і ТЗ у референсних значень, зазначених лабораторією) вимагають спостереження в будь-якому віці. Для цього достатньо щорічно виконувати ультразвукове обстеження і контролювати рівень ТТГ. Якщо на УЗД лікар побачить зміна контурів вузла, наявність кальцинатів, він може призначити дослідження рівня кальцитоніну крові і пункцію вузлового утворення тонкої голкою з подальшим вивченням отриманих клітин. Всі вузли більше одного сантиметра повинні пунктируватись. Приблизно у 4% випадків при вузловому зобі діагностується рак щитовидної залози, який піддається успішному лікуванню.
— Не всі живуть на морському узбережжі, а отже відчувають дефіцит споживання йоду. Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендовано щоденне споживання тільки йодованої солі. В ідеалі йодовану сіль повинні використовувати всі харчові виробництва, наприклад при випічці хліба і виготовленні ковбасних виробів. Йод необхідний для синтезу гормонів щитовидної залози. Тому якщо ви заміните звичайну столову сіль на своїй кухні на йодовану, ви зможете скоротити брак йоду в раціоні.
Застосування препаратів йоду показано вагітним, годуючим жінкам і дітям. Проте лікування може призначити тільки лікар. І не варто обманювати себе існуючими біологічно активними добавками (БАД) для підтримки щитовидної залози. Швидше за все, вони просто містять йод (або взагалі нічого). Якщо ви хочете зберегти своє здоров’я, про прийом будь-яких препаратів, вітамінів і БАД варто радитися з фахівцями.