Навіщо і як ми дихаємо? Мало хто з нас замислюється над цим. Між тим, роботу дихальної системи можна поліпшити і жити ще більш якісно.
Дихальну систему людини вивчали ще в Стародавній Греції і в Стародавньому Римі, але тільки в Середні століття вчені почали ставитися до неї більш уважно. У XIII столітті знаменитий арабський лікар Ібн-ан-Нафис першим у світі описав легеневий кровообіг. У наш час лікарі вже навіть роблять хірургічні операції по трансплантації легенів (вперше таку операцію зробив у 1983 році в Канаді доктор Джоел Д. Купер).
Під час дихання організм людини отримує кисень, виводячи при цьому в навколишнє середовище вуглекислий газ, водяна пара і деякі інші продукти обміну речовин.
Дихальна система людини складається з кількох органів, кожен з яких незамінний. Однак, перш за все слід звернути увагу на легені, які і здійснюють обмін газів при диханні.
Легені – це парний орган (є права і ліва легеня). Кожна легеня вкрита плеврою. Цей орган, розташований у грудній порожнині. Він складається з мільйонів мікроскопічних бульбашок (альвіол). Там і відбувається процес газообміну. Повітря до них доставляється через трахеобронхіальне дерево, що починається з трахеї. Після того, як повітря досягає термінальних бронхіол, він потрапить в респіраторні відділи легені.
Еритроцити, червоні кров’яні тільця, збирають в легенях кисень, а потім переносять його в ту або іншу ділянку тіла, де він необхідний. В цей час еритроцити абсорбують вуглекислий газ, а потім доставляють його в легені, звідки він і виводиться при диханні.
Організму людини кисень, життєво необхідний. Його недолік призводить до гіпоксії (кисневого голодування), яка може негативно вплинути на центральну нервову систему, серце, нирки, печінка, і викликати в них незворотні зміни.
Повна відсутність кисню в організмі або в конкретній ділянці тіла, органі називається аноксією. Вона може розвинутися при поганому кровообігу, зменшення еритроцитів та гемоглобіну у крові, порушення дихальної системи і т. д.
За 4 хвилини без кисню клітини мозку починають гинути. Це може призвести до пошкодження головного мозку і, в кінцевому рахунку, до смерті.
Частота нашого дихання залежить від віку. Так, наприклад, нормальна частота дихання для новонароджених дітей становить 40 дихальних рухів в хвилину (у сні частота дихання зазвичай знижується до 20-40 дихальних рухів у хвилину).
За даними американського Університету Джонса Хопкінса, для дорослих людей середня частота дихання становить від 12 до 16 вдихів в хвилину. Під час фізичного навантаження дихання прискорюється у середньому до 45 вдихів-видихів на хвилину.
Кисень надходить в організм людини через ніс та рот. В повітроносних черепних кістках знаходяться синуси, які часто називають підрядними пазухами носа. Вони допомагають регулювати температуру і вологість повітря, яким ми дихаємо.
Через горло повітря потрапляє в трахею, розташовану перед бронхами. Там воно фільтрується, після чого відразу ж надходить у бронхи, що представляють собою дві трубки. Всередині бронхіальних трубок є крихітні волоски, звані віями. У бронхах знаходиться спеціальна липка рідина (слиз), яка збирає пил, мікроби та інші речовини, не дозволяючи їм потрапляти в легені. Ця слиз виходить назовні при кашлі, чханні, спльовувані.
Бронхіальні трубки закінчуються термінальними бронхіолами, які розгалужуються на респіраторні бронхіоли, з яких починаються респіраторні відділи легень (ацинуси). Права легеня складається з 3, а ліва з 2 долей. Вони сповнені мікроскопічними пухирцями (альвеоли), де і відбувається газообмін між кров’ю і повітрям. В легенях зазвичай налічується до 700 млн. альвеол.
Альвеолярні стінки, що складаються з епітеліальних клітин, надзвичайно тонкі (близько 0,2 мкм). Завдяки цьому відбувається швидкий газообмін з крихітними кровоносними судинами (вони називаються легеневі капіляри). Кров проходить через капіляри. Легенева артерія переносить кров, що містить вуглекислий газ, у повітряні мішки, де газ переходить з крові у повітря. Кров з киснем потрапляє через легеневі вени в ліве передсердя, а звідти вона перекачується у все тіло.
Контролює дихання діафрагма, непарний м’яз, що розділяє грудну і черевну порожнини. Коли людина вдихає, діафрагма піднімається, даючи більше місця для повітря. Під час видиху цей м’яз витісняє повітря. Так відбувається вентиляція легенів.
А що буде, якщо затримати дихання на 3 хвилини і більше?
Хвороби дихальної системи діляться на дві категорії – віруси (грип, бактеріальна пневмонія, аденовірусна інфекція) і хронічні захворювання (наприклад, астма та хронічна обструктивна хвороба легень). До хронічних захворювань слід віднести і рак легенів, від якого щорічно в світі гинуть сотні тисяч людей. Так, у США щорічно від раку легенів помирає до 24 000 чоловік, причому багато з них навіть ніколи не курили.
На діагностиці та лікуванні захворювань дихальної системи спеціалізуються лікарі-пульмонологи. У США лікар для того, щоб мати право лікувати захворювання дихальної системи, спочатку повинен бути атестований Американською радою з внутрішньої медицини, а потім отримати додаткову підготовку з цієї спеціалізації.
Для діагностики захворювань легенів використовується рентгенологія грудної клітки і Тест Легеневих Функцій (PFT, Pulmonary Function Test). При тесті PFT визначається кількість вхідного і вихідного повітря в легені.
Стан бронхів і трахеї визначають за допомогою бронхоскопії, методу, при якому в дихальні шляхи вставляється ендоскоп. Бронхоскопія дозволяє виявляти кровотечі, пухлини, запалення.
Для дослідження поверхонь легких застосовується торакоскопія. При цьому методі плевральна порожнина вивчається за допомогою торакоскопа, який вводиться через прокол стінки грудної клітки.
Джерело: Likar.info