Від перелому ноги не застрахований ніхто. Трапляється, що після зрощення кісткової тканини, кінцівка втрачає рухливість. Для відновлення рекомендують фізіотерапевтичні процедури.
Якщо говорити про реабілітацію, бажано максимально рано мобілізувати травмовану кінцівку, але після узгодження з лікарем.
Основа лікування всіх переломів, особливо в перші дні і тижні, – мінімальна рухливість пошкодженої кінцівки та її фіксація в піднятому положенні. Однак, відсутність руху, як правило, негативно позначається на кровообігу, сприяє розвитку ригідності її м’язового апарату, що призводить до порушень функцій кінцівки. Відповідно до рекомендацій лікуючого лікаря, починають реабілітаційні заходи.
Під поняттям «реабілітаційні заходи» мається на увазі цілий комплекс відновлювальних процедур, підібраних індивідуально, залежно від тяжкості перенесеної травми і порушень в м’яких тканинах під час самого перелому, так і за період зрощення кістки.
Курс спрямований на максимальне відновлення нормальної роботи системи кровообігу, повернення рухових функцій і працездатності людини. Він може включати такі процедури:
Травматолог Віктор Котюк рекомендує в перші 2-3 доби прикладати до пошкодженої кінцівки сухий холод (3-7 разів у день) як через м’яку частину лонгет, гіпс, так і безпосередньо до шкіри. Щоб уникнути обмороження, час дії на шкіру не повинен перевищувати 5-7 хвилин. Якщо ж охолоджувати через гіпсову пов’язку, то це може зайняти і більше години.
Теплові процедури при будь-яких травмах застосовуються не раніше ніж через 10-14 днів. При переломах – пізніше.
При переломах п’яти (внутрішньосуглобових переломів п’яткової кістки), щоб уникнути в подальшому деформації стопи, лікар повинен правильно вправити відламки кістки і відмоделювати гіпс відповідним чином. Робиться це при закритій поверхні пошкодженої ділянки, але частіше шляхом операції.
При серйозних травмах щиколотки, гомілки, коліна або п’яти лікар може призначити комплекс реабілітаційних фізіотерапевтичних процедур (магнітотерапія, УВЧ, ультразвук, електрофорез, ЧЕНС, електроміостимуляція, ударно-хвильова терапія) і вибрати режим і дозування кожного з них (наприклад, застосування УВЧ в імпульсному або постійному режимі).
Для ефективної реабілітації та відновлення рухової активності ноги після перелому також дуже важливі лікувальна фізкультура і різноманітне харчування, вітамінні комплекси. Важливо, щоб при виконанні спеціальних вправ ЛФК навантаження поступово збільшувалися.
При переломі із подрібненням кістки, в тому числі зі зміщенням її осколків, період реабілітації довший, ніж при не обтяженому закритому переломі. Пов’язано це з тим, що при складному перелому потрібен більш тривалий період нерухомої фіксації кінцівки для утворення кісткової мозолі на місці травми. Це означає, що і наслідки відсутності руху можуть бути значними.
Якщо кістка ноги зруйнована в декількох місцях, то медики не рекомендують надмірно перевантажувати кінцівку.
При переломі гомілки під час відновного періоду використовують наступні методи реабілітації:
Фізіотерапія – не що інше, як комплексний підхід, який поєднує безліч процедур різноспрямованої дії. Наприклад:
ЛФК (лікувальна фізкультура) являє собою комплекс спеціальних фізичних навантажень, сприяє збільшенню функціональної активності ноги. Завдяки застосуванню ЛФК вдається попередити дегенеративний процес у тканинах пошкодженої кінцівки, перешкодити розвитку атрофії і ригідності м’язової тканини.
Результат після ЛФК – поліпшення кровообігу і зміцнення м’язів ніг.
Електроміостимуляциія (нейростимуляція, міостимуляція, міоліфтинг, фізіостимуляція) – вплив на нервово-м’язовий апарат імпульсних струмів, завдяки якому відбувається активація кровообігу і лімфовідтоку, поліпшується тонус і швидкість реагування м’язів.
Магнітотерапія – пасивний коливальний вплив магнітного поля, що сприяє збільшенню сили м’язів, формуванню правильної м’язової реактивності і поліпшенню координації руху. Метод дає відмінний ефект при лікуванні і відновленні після складних переломів.
Масаж покращує крово – і лімфообіг.
Кожен з перерахованих типів реабілітаційного лікування дає свій ефект. Від їх правильного призначення і проведення часто залежить функціональність пошкодженої частини тіла не тільки в посттравматичний період, але і в подальшому житті пацієнта.
Однак, як вважає доктор Котюк, підбирати їх слід індивідуально. Наприклад, якщо зберігається набряк, то застосовуються протинабрякові фізіотерапевтичні методи, а при болях – знеболюючі. Якщо ніяких проблем не спостерігається, то фізіотерапія може не застосовуватися. До того ж, багато з цих методів мають ряд протипоказань – онкозахворювання, виражені порушення ритму серця, для деяких високий тиск.
Вам буде цікаво