В далекому 2010 році шведські вчені з Університету Умео вперше дослідили, як спосіб приготування кави впливає на її корисні властивості. Тоді улюблений напій все ще підозрювали в канцерогенності, але 15 років спостереження за 64,603 жителями провінції Вестерботтен показали, що зварена в турці кава краще фільтрованої: її вживання пов’язали зі зниженням ризику раку молочної залози.
Пізніше мета-аналіз 59 незалежних досліджень підтвердив, що кава знижує загальну захворюваність раком, зокрема – рак сечового міхура, ободової і прямої кишки, печінки, ендометрію, стравоходу, підшлункової залози, молочної та передміхурової залози.
Існували обмежені дані про те, що кава пов’язана з підвищеним ризиком розвитку раку шлунка і раку сечового міхура, але в 2016 році експерти Міжнародного агентства з вивчення раку (МАІР) прийшли до висновку, що переконливих доказів цього зв’язку немає. У червні 2016 ВООЗ виключила каву зі списку вірогідних канцерогенів, де вона перебувала протягом довгих 25 років. Тепер ароматний напій заслужено визнали частиною здорової дієти.
У червні 2016 ВООЗ виключила кави зі списку вірогідних канцерогенів.
Існує трохи інформації про «корисні» способи приготування або сортах кави, але та інформація, якою ми володіємо сьогодні, дозволяє виділити декілька ключових ознак корисної кави: