Людині властиво багато розмірковувати про те, чого вона не бачить. Але мікроорганізми, які оточують нас, сильно впливають на здоров’я. Експерт центру молекулярної діагностики, провідний консультант по лабораторній медицині Денис Буханцев склав список з п’яти інфекцій, про небезпеку яких пора б задуматися кожному.
Мікроорганізми Propionibacterium acnes мешкають на шкірі кожної здорової людини. Але за певних умов вони здатні викликати появу акне (вугрі). Запалення розвивається через порушення функції сальних залоз. Лікарі називають це гіперсекрецією шкірного сала.
Причин може бути багато: внутрішні, наприклад, порушення гормонального фону, шлунково-кишкові захворювання, зниження імунітету, і зовнішні — неправильне використання косметики, погане або зайве очищення шкіри, погодні умови. У результаті змінюється склад і властивості шкірного сала, після чого відбувається закупорка сальних залоз. В таких умовах бактеріям вже ніщо не заважає розмножуватися. Це і призводить до запального процесу.
Треба враховувати, що Propionibacterium acnes — це не єдина причина появи прищів. Якщо проблема стає серйозною, варто звернутися до фахівців. Лікар може рекомендувати здати аналізи на оцінку гормонального фону, наприклад перевірити андростендіол глюкуронід, тиреотропний гормон. Ще може знадобитися дослідження функції шлунково-кишкового тракту (гастропанель) і посів на мікрофлору.
У 80% випадків гастрит виникає через бактерії Helicobacter pylori. У 2005-му австралійцям Робіну Уоррену і Баррі Маршаллу за дослідження ролі цієї бактерії у розвитку гастриту і виразкової хвороби присудили Нобелівську премію в області медицини.
Гастрит — це не тільки дискомфорт, але й серйозна небезпека для здоров’я людини. Зволікати при виявленні симптомів (біль, порушення травлення) не варто. Запущений гастрит, спровокований Helicobacter pylori, може призвести до атрофії слизової оболонки шлунка. Це, в свою чергу, відноситься до передракових станів.
Щоб діагностувати наявність Helicobacter pylori у слизовій оболонці шлунка, застосовується уреазний дихальний тест. Найбільш повну інформацію може дати комплексне дослідження.
Вірус папіломи людини (ВПЛ) — найпоширеніша статева вірусна інфекція. Звичайно зараження відбувається при статевому контакті, проте відомі випадки передачі побутовим шляхом (через загальні гігієнічні приналежності, при користуванні громадським туалетом або ванною, відвідування лазні, басейни) та від матері до дитини при пологах.
Часто ВПЛ протікає безсимптомно, і носії можуть не знати про вірус. У ряді випадків це некритично — багато типів ВПЛ не створюють проблем і проходять самі, без медикаментозного втручання (приблизно 90% елімінуються протягом двох років). Але іноді ВПЛ переходить в хронічну форму. Окремі типи мають здатність викликати рак, у тому числі рак шийки матки. До групи високого канцерогенного ризику (ВКР) відносяться 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59, 68 типи. Зараження 6 і 11 типами може викликати утворення гострокінцевих кондилом і таку хворобу, як респіраторний папіломатоз (при ній пухлини виростають в дихальних шляхах, ведучих з носа і рота в легені).
Аналіз на ВПЛ сексуально активним жінкам рекомендують проходити щорічно. Існує ряд програм для проведення скринінгу. Це звичайний тест Папаніколау (Pap) і рідинна цитологія (LBC); тестування на типи ВПЛ високого канцерогенного ризику; комбінації, які об’єднують у собі виконання цитологічного дослідження і типування. Регулярні обстеження дозволяють попередити ризик розвитку раку шийки матки.
Зараження вірусом Епштейна-Барра (ВЕБ або VEB) найчастіше протікає безсимптомно. Так, з десяти хворих тільки одна людина може помітити, що з нею щось не так. При зараженні ВЕБ розвивається інфекційний мононуклеоз. Пацієнт відчуває слабкість, підвищення температури, біль у горлі, нежить і кашель, спостерігається збільшення шийних, підщелепних, привушних, потиличних лімфатичних вузлів. Може бути виявлено збільшення печінки і селезінки. Інфекція веде до зниження імунітету. Можлива участь ВЕБ і в розвитку синдрому хронічної втоми.
ВЕБ належить до сімейства герпес-вірусів, четвертого типу. Він може вражати лімфоцити та інші імунні клітини, слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, нейрони центральної нервової системи і практично всі внутрішні органи.
До 90% дорослого населення, за даними ВООЗ, інфіковані цим вірусом. Найбільшу небезпеку він становить для вагітних, тому що може передатися і нашкодити плоду.
Діагностика вірусу не заподіює дискомфорту. Аналізуються зіскрібки з носа і зіва або плазма крові.
Chlamydia trachomatis викликає хламідіоз. Інфекція може призвести до безпліддя (у 42-49% жінок з трубно-перитонеальним безпліддям виявляють Chlamydia trachomatis) і невиношування вагітності. Хламідіоз у чоловіків часто протікає без виражених клінічних проявів. При тривалому хронічному перебігу інфекція може викликати такі ускладнення, як простатит, епідидиміт, порушення потенції і безпліддя.
Нерухомі і дуже невеликого навіть для мікроорганізмів розмірів хламідії живуть усередині клітин. Вони проявляють властивості як бактерій, так і вірусів. При цьому мікроорганізми не володіють здатністю виживати за межами живої клітини і виробляти енергію для своєї життєдіяльності. Вони паразитують в клітинах циліндричного епітелію. Цей вид клітин може бути знайдений як в ротовій порожнині, так і в придатках яєчка, шийці матки, передміхурової залозі і так далі.
Інкубаційний період цієї інфекції становить до 30 днів. У жінок хламідії зазвичай вражають нижні відділи урогенітального тракту: шийку матки і сечовипускальний канал. У цьому випадку хвороба може протікати практично безсимптомно. Якщо запустити інфекцію, вона починає прогресувати: уражати слизову оболонку матки і маткових труб. Лікарі не виключають ймовірності ураження яєчників, а також інфікування очеревини.