Аденома простати – захворювання з вкрай заплутаним причинно-наслідковим механізмом. Яким чином пов’язані, і чи пов’язані взагалі простатит і аденома простати? Лікарі вже багато років дискутують про те, чи є прямий зв’язок між простатитом і наднормативним поділом клітин у тканині простати (гіперплазія).
Аденома простати, або доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ), – це доброякісне новоутворення, що розвивається із залозистого епітелію, або стромального компонента простати. При цьому в простаті утворюється маленький вузлик (або вузлики), який росте і поступово здавлює сечовипускальний канал. Внаслідок такого здавлення виникає порушення сечовипускання. Термін «доброякісна» означає, що новоутворення має доброякісне зростання, тобто не дає метастазів.
Ми не будемо втручатися в суперечки вчених, а просто наведемо короткий список небезпечних ускладнень, до яких може призвести така патологія простати як ДГПЗ.
У переважній більшості випадків ускладнення аденоми простати пов’язані з виникаючим порушенням нормального відтоку сечі, що негативно відбивається не тільки на функції сечового міхура, сечовивідних шляхів та нирок, а й на всьому організмі в цілому.
Гостра затримка сечі розвивається внаслідок здавлювання уретри тканинами простати ззовні, які розрослися. Пацієнта починають мучити непродуктивні позиви, що супроводжуються болями в зоні промежини, надлобковій і поперековій областях. У кращому випадку в умовах стаціонару проводиться екстрена катетеризація, але іноді необхідним стає накладення цистостоми і дренування сечового міхура через передню черевну стінку. Причому самостійне сечовипускання після цього відновлюється не у всіх хворих, деяким доводиться постійно звертатися за медичною допомогою. Слід підкреслити, що дане ускладнення може виникнути на будь-якій стадії аденоми простати.
Може виникнути в ході розвитку патології простати. Внаслідок неповного випорожнення сечового міхура в ньому накопичується залишкова сеча, яка є прекрасним середовищем для розмноження патогенних мікроорганізмів. У результаті їх впливу запалюються стінки слизової сечового міхура. Чим сильніше виражений запальний процес, тим частіше позиви на сечовипускання і тим гостріший біль. При важких формах гострого циститу людина змушена мочитися кожні 15-20 хвилин вдень і вночі. У важких випадках підвищується температура тіла, з’являється нудота, блювота.
Пієлонефрит також часто виникає внаслідок аденоми простати і загрожує хронічною нирковою недостатністю, коли бактерії висхідним шляхом через сечоводи, а також через лімфатичну і кровоносну системи, потрапляють в нирки.
При гострому пієлонефриті раптово, різко підвищується температура до 39-40 ̊С, з’являється слабкість, озноб, головний біль, рясне потовиділення, можливі нудота і блювота. Одночасно з температурою з’являються болі в попереку, як правило, з одного боку. Болі носять тупий характер, але інтенсивність їх може бути різною.
На цьому тлі пієлонефриту розвивається інтоксикаційний синдром: пацієнтів починає турбувати загальна слабкість, підвищена стомлюваність, зниження апетиту, спрага, свербіж шкіри. Порушується сон, підвищується артеріальний тиск.
Виникає на декомпенсированій стадії аденоми і є прямим наслідком запального процесу в передміхуровій залозі. Розширені варикозно-змінені вени шийки сечового міхура не витримують розтягування і розриваються, що призводить до внутрішніх кровотеч. Кровотечі можуть бути настільки вираженими, що потрібне термінове хірургічне втручання.
Виникає при тривалому перебігу захворювання і є однією з причин смерті при аденомі простати. Щорічно кількість пацієнтів з таким діагнозом збільшується на 10-12%.
Хронічна ниркова недостатність розвивається внаслідок хронічного пієлонефриту або сечокам’яної хвороби. У кінцевій стадії у пацієнта спостерігається підвищена кількість сечовини в крові і порушення її електролітного складу. Це викликає уремічну інтоксикацію або уремію (уремія – сеча в крові). Кількість виділеної сечі в добу зменшується до повної її відсутності. Уражаються інші органи. Виникає дистрофія серцевого м’яза, перикардит, недостатність кровообігу, набряк легенів. Порушення з боку нервової системи виявляються симптомами енцефалопатії (порушення сну, пам’яті, настрої, виникнення депресивних станів). Порушується вироблення гормонів, виникають зміни в системі згортання крові, порушується імунітет. Азотисті продукти обміну виділяються з потом, і від хворого постійно пахне сечею.
Єдиним ефективним способом уникнути вищеназваних ускладнень є видалення аденоми простати, вірніше, тієї частини доброякісної пухлини, яка затискає сечовипускальний канал.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЗДОРОВ’Я ЧОЛОВІКА ПІСЛЯ 40 РОКІВ