Багато хто з нас нічого не знають про це поширене серцево-судинне захворювання і не можуть оцінити ризики для себе і своїх близьких. Варто виправити ситуацію.
Аритмія — це зміни нормальної частоти, регулярності та джерела збудження серця. Крім того, до аритмії також відносяться розлади проведення імпульсу.
Не будь-яке прискорене серцебиття можна віднести до аритмії. Підвищення частоти серцевих скорочень (ЧСС) можливо і в нормі. Наприклад, серце починає битися частіше при емоційних або фізичних навантаженнях, це відчуття знайоме кожному: приплив любові, стрес або переляк, біг по сходах або плавання.
Щоб дізнатися це, потрібно «зловити момент» і зробити електрокардіографію в момент нападу. По ній оцінюється частота і регулярність ритму, джерело його виникнення, правильність проведення імпульсу серця.
Тому для визначення аритмії потрібно обстеження у кардіолога. Лікар оцінює загальний стан пацієнта і використовує інструментальні методи — електрокардіограму (ЕКГ) або холтерівське моніторування ЕКГ. Для останнього обстеження пацієнт протягом тривалого часу носить портативний апарат на поясі або на ремені через плече, щоб зафіксувати ЕКГ в умовах повсякденної фізичної активності. Отримана інформація дає можливість лікарю зробити висновки і після цього при необхідності визначити подальшу тактику лікування.
Так, можливо наявність безсимптомної аритмії. Безсимптомна аритмія може бути пароксизмальною (нападоподібний) і постійної, коли мерехтіння передсердь зберігається роками. Тому, навіть при доброму самопочутті в цілому, нерегулярний ритм — привід проконсультуватися з лікарем.
У різних видів аритмій різний прогноз — від безпечного до життє-загрозливого. Крім того, на прогноз впливає і наявність або відсутність структурних захворювань серця, наявність супутніх захворювань. Більш того, одна і та ж аритмія у різних пацієнтів може мати різний прогноз, тому оцінка ризику повинна проводитися лікарем у кожному конкретному випадку.
У виникнення аритмії може бути безліч причин. У їх числі:
Всі ці фактори можуть служити причиною виникнення порушень ритму і провідності серця.
Основною профілактикою виникнення аритмії служить здоровий спосіб життя. Тут все просто:
Додержання цих умов сприяє правильній роботі серця. Звичайно, цим краще не обмежуватися: важливо регулярно проходити диспансеризацію і обов’язково звертатися до лікаря при тривожних симптомах.
Сьогодні аритмію лікують різними методами. Розповімо про два основних.
Призначається прийом препаратів для усунення аритмії або профілактики ускладнень, що виникають внаслідок захворювання. В деяких випадках потрібен довічний прийом ліків.
Є і малотравматичний хірургічний спосіб лікування. Наприклад, при тахіаритмії (напади частого серцевого ритму) застосовується радіочастотна абляція. Технології майже як у фантастичному фільмі: через прокол судини на стегні до серця проводиться тонкий катетер за допомогою рентгена те, що відбувається відображається на екрані спеціального апарату у вигляді 3D-моделі серця. Лікар шукає аномальну зону проведення імпульсу, а потім руйнує цю точку струмом радіочастоти.
У зворотному випадку — рідкісного серцевого ритму — лікування полягає в імплантації електрокардіостимуляторів, які виконують функцію ритмоводження. Електрокардіостимулятори посилають індивідуально встановлені і дозовані імпульси серцевому м’язу, завдяки чому серце працює в діапазоні природного ритму.
При життєзагрожуючих аритміях використовуються імплантуються прилади — кардіовертери-дефібрилятори. При загрозі життю вони виробляють електричний розряд і відновлюють нормальну серцеву діяльність. Деякі з цих апаратів навіть допомагають уникнути пересадки серця.
Лікування, звичайно, призначається лікарем залежно від точного діагнозу і загального стану пацієнта.