Обструктивне апное сну (ОАС) — це проблема планетарного масштабу, яка зачіпає понад 935 мільйонів дорослих у всьому світі. Багато хто з нас звик сприймати гучне хропіння та раптові зупинки дихання уві сні як прикру незручність для партнера. Проте нові наукові дані свідчать: наслідки цього стану виходять далеко за межі простого недосипання.
Нещодавнє дослідження, опубліковане в авторитетному медичному журналі JAMA Network Open, розкрило тривожний факт: у людей з помірною та тяжкою формою апное значно зростає ризик виникнення церебральних мікрокрововиливів. Це, у свою чергу, відкриває шлях до таких страшних діагнозів, як інсульт та деменція.
Церебральні мікрокрововиливи — це крихітні, хронічні витоки крові з дрібних судин у тканини мозку. Самі по собі вони можуть не викликати миттєвих симптомів, але їх накопичення є передвісником катастрофи. Вони свідчать про слабкість судинної системи мозку та тісно пов’язані з підвищеним ризиком симптоматичного інсульту та хвороби Альцгеймера у літніх людей.
Команда вчених провела масштабне дослідження на базі даних корейського проєкту «Геном та епідеміологія». У ньому взяли участь понад 1400 дорослих (середній вік — близько 58 років). Учасники проходили полісомнографію (золотий стандарт діагностики сну) та МРТ-сканування мозку протягом восьми років.
Дослідники розділили людей на три групи:
Без апное.
З легкою формою.
З помірною та тяжкою формою.
Вчені врахували безліч супутніх факторів: куріння, вживання алкоголю, рівень фізичної активності, артеріальний тиск, індекс маси тіла та навіть наявність гена APOE-ε4, який підвищує схильність до хвороби Альцгеймера.
Висновки виявилися однозначними. У групі людей з помірним та тяжким апное частота виникнення мікрокрововиливів була найвищою.
На восьмому році спостережень мікрокрововиливи були виявлені у 7,25% учасників із тяжким апное.
У групі без апное цей показник склав лише 3,33%.
Тобто, наявність серйозних проблем із диханням уві сні подвоює ризик пошкодження судин мозку. Важливо зазначити, що легка форма апное такого суттєвого ризику не показала.
«Наше дослідження дає вагомі медичні підстави стверджувати: діагностика та лікування апное на ранніх етапах життя можуть допомогти зберегти здоров’я мозку в довгостроковій перспективі», — коментує доктор Стівен Карстенсен, експерт зі сну.
Експерти вважають, що механізм пошкодження мозку при апное пов’язаний із нічною гіпоксією (кисневим голодуванням).
Коли дихальні шляхи перекриваються, рівень кисню в крові падає. Це викликає окислювальний стрес та запальні реакції, які поступово руйнують ендотелій — внутрішню оболонку судин. Слабкі судини починають «протікати», що й призводить до мікрокрововиливів.
Це дослідження є черговим нагадуванням: апное сну — це не просто «косметична» проблема сну. Це серйозний фактор ризику для вашого мозку.
Варто насторожитися, якщо ви:
Голосно хропите.
Відчуваєте зупинки дихання уві сні (або про це кажуть близькі).
Прокидаєтеся втомленим і розбитим.
Маєте підвищений тиск, який важко контролювати ліками.
Своєчасне звернення до сомнолога та використання СPAP-терапії (апарату для дихання уві сні) або спеціальних стоматологічних пристроїв може не лише покращити якість вашого життя сьогодні, а й вберегти від інсульту та деменції в майбутньому.
«Профілактичні заходи та рання діагностика необхідні не лише для того, щоб виспатися, а й щоб запобігти руйнуванню мозку», — підсумовує автор дослідження доктор Чол Шин.
Джерело: MedicalNewsToday