Більмо або лейкома – це захворювання очей, головною відмінною рисою якого є помутніння рогівки. Більмо може мати різну форму, ступінь помутніння, відрізнятися за кольором і величиною.
Залежно від місця локалізації та площі ураження більмом ступінь його впливу на зір може бути також різною – від часткової до повної втрати можливості бачити хворим оком.
Максимально серйозні наслідки для зору виникають при утворенні більма в самому центрі рогівки в проекції зіниці. Помутніння або рубець рогівки на периферії довгий час може не надавати особливого впливу на гостроту зору. Часто лейкоми невеликих розмірів не створюють людині ніяких незручностей і їх виявляють тільки при обстеженні спеціальною апаратурою.
Причини утворення більма
Існує безліч причин появи такої проблеми як більмо, але головними серед них вважаються процеси, які відбуваються в глибоких шарах рогівки: захворювання, травми, оперативне втручання або генетична схильність.
- Кератит – захворювання поверхневих або глибоких шарів рогівки, при відсутності своєчасного лікування яких або при неправильно поставленому діагнозі утворюється більмо або невеликі помутніння.
- Травми, після яких утворюються більмо в вигляді рубців. До них відносяться механічні пошкодження, хімічні та термічні опіки рогівки різного ступеня тяжкості. При цьому опіки лугом вважаються більш небезпечними, ніж опіки кислотою.
- Такі захворювання кон’юнктиви, як трахома, схильні переходити на рогівку ока та сильно впливають на утворення більма.
- Навіть найпростіша операція, пов’язана з травматизацією очей, може призвести до рубцювання рогівки і утворення лейкоми. Як правило, такі операції проводяться в зв’язку з видаленням птерігіума, катарактою і т. п.
- Вроджене помутніння рогівки, що розвинулося внаслідок генетичної схильності, або через відхилення внутрішньоутробного розвитку.
Види більма
Клініцисти розрізняють два основних види: більмо вроджене і більмо набуте.
- Вроджене розвивається у плода під час його внутрішньоутробного розвитку через проникнення ззовні вірусів або бактерій.
- Більмо набуте зустрічається частіше, ніж вроджене і може бути викликано витонченням рогової оболонки, виразкою рогівки або проблемою внутрішньоочного тиску.
Цей різновид називається опуклою лецкомою і в свою чергу ділиться на підвиди залежно від форми: пляма, хмарка і тотальне ураження.
Симптоми більма
На початковій стадії розвитку захворювання уражена ділянка рогівки набуває фарфоро-білого кольору. Потім відбувається його жирове переродження з формуванням мережі кровоносних судин. Жир, який накопичився не пропускає сонячне світло і надає лейкомі жовтуватий відтінок.
Більмо на оці має ряд симптомів:
- помутніння рогівки, викликане різними змінами на роговій оболонці ока.
- погіршення якості зору, внаслідок втрати здатності рогівки пропускати сонячне світло. Візуально легко помітити помутніння і області фарфоро-білого або жовтуватого кольору.
- часткова втрата зору або повна сліпота, що залежить від місця розташування і площі ураження більмом.
Діагностика більма
Процес діагностики включає:
- вивчення анамнезу пацієнта, де можуть бути відомості про захворювання, що сприяє появі більма
- зовнішній огляд, під час якого можна виявити шорстке або нерівне вогнище світлого кольору, а також поверхня якого випинається внаслідок стоншування рогівки
- Офтальмоскопія, під час якої оцінюється прозорість плями (більма) і рефлекс очного дна
- Біомікроскопія дає можливість більш детально вивчити вогнище помутніння, визначити його глибину залягання в рогівці. При такому розгляді можна виявити найменші вогнища ураження, про які пацієнт навіть не здогадується.
Лікування більма
Спосіб лікування визначає лікар залежно від ступеня та площі ураження.
- Ділянки помутніння, помітні тільки під мікроскопом або ті, що розташовуються на периферії і не впливають на гостроту зору, в видаленні не потребують і операцію не призначають через невиправданий ризик. У цьому випадку показано динамічне спостереження, підтримується консервативне лікування і підняття місцевого імунітету.
При наявності невеликих ділянок активного запалення, призначається лікування, спрямоване на причину кератиту. При проведенні терапії використовуються протизапальні препарати, глюкокортикоїди, протисифілітичні або протитуберкульозні ліки (в залежності від причини захворювання). - При наявності значних помутнінь застосовується хірургічне лікування, при якому пересаджують прозору ділянку рогівки донора. Прогноз такого лікування, як правило сприятливий, так як у рогівки немає власних судин і антитіла, які утворюються на чужорідну тканину, просто не доходять до неї і відторгнення не відбувається. Можливі також наскрізна і часткова імплантації донорської рогівки.
- Прогноз лікування більма опікової або травматичної природи залежить від тяжкості і характеру пошкоджень рогівки. Якщо є масивне руйнування епітелію рогівки з оголенням великої кількості нервів, то встановлюється внутрішньоочна захисна лінза. Даний метод хірургічного лікування призводить до полегшення стану людини, зменшення світлобоязні і сльозотечі, але зір повністю не відновлюється.
Лікування народними засобами
Ефективність лікування народними засобами залежить від загального стану пацієнта.
Компрес з очанки
Для приготування настою 1 столову ложку очанки заливають 1 склянкою окропу і настоюють протягом години в порцеляновій ємності. Після настій проціджують і використовують для компресів на очі з змочених настоєм ватно-марлевих дисків.
Настойка з очанки для внутрішнього вживання
Настій з очанки для вживання всередину готується подібним чином, але в інших пропорціях – 1 чайна ложка трави на склянку окропу. Настій приймають по чверті склянки тричі на день під час їжі.
Настій із суміші трав
У медичному арсеналі боротьби з більмом на оці застосовується настій із суміші трав волошки синьої, очанки, арніки і бузини чорної.
Для приготування потрібно взяти по одній неповній чайній ложці кожної з трав і залити все склянкою окропу. Через 2 години настій ретельно проціджують через полотняну серветку, складену в два шари. Отриманий настій використовують для промивання та закапування очей, а також для компресів.
Настій з подорожника і тмина
Настій готується так само, як і попередні – з 1 чайної ложки суміші трав і склянки окропу. Використовується настій для промивання, закапування очей і для компресів.