Нежить і хрипкий голос можуть говорити про реакцію на якусь речовину.
Дітей вважають новонародженими в перші 28 днів життя, а немовлятами – до року. І в перших, і в других здебільшого зустрічається харчова алергія, а реакція на пилок рослин чи шерсть домашніх тварин трапляється пізніше.
Алергія – це помилка в роботі імунітету. Його завдання – захищати організм від бактерій, вірусів і грибів. Але іноді відбувається збій: щось умовно нешкідливе захисна система сприймає як небезпечне і починає боротьбу.
Речовини, на які виникає реакція, називаються алергенами. Вони можуть міститися в повітрі, ліках або їжі. Після контакту з ними організм запускає вироблення антитіл імуноглобуліну Е (IgE), щоб нейтралізувати небезпеку.
При наступній зустрічі з речовиною антитіла IgE розпізнають її та сигналізують імунній системі. У відповідь відбувається ланцюжок реакцій, у результаті яких з’являються симптоми алергії.
Маленькі діти не можуть пояснити словами, що їх щось турбує. Запідозрити алергію в новонародженого або немовляти можна за такими ознаками:
Окрім поведінки дитини, варто звертати увагу й на інші зміни. Наприклад, легкі симптоми бувають схожими на ГРВІ, але за алергії ніколи не піднімається температура. Також реакція на якийсь продукт не завжди означає алергію. Це може бути харчова непереносимість.
Ознаки алергії можуть виглядати так:
Більш сильна реакція проявляється іншими ознаками:
Найважча алергічна реакція – анафілаксія. Це потенційно небезпечний для життя стан, який розвивається протягом 30 хвилин після контакту з алергеном. Найчастіше виникає при алергії на певну їжу, ліки, укуси комах і латекс. Але для маленьких дітей як перший прояв алергії така реакція не характерна.
Симптомами анафілаксії можуть бути:
Зазвичай перелічені симптоми виникають з боку двох і більше систем органів: шкіра і дихання, шкіра і блювота та подібні. У цій ситуації потрібно одразу телефонувати 103 або 112, щоб викликати бригаду лікарів. Попри те, що в більшості випадків анафілаксія протікає не важко, кожен її епізод непередбачуваний. Небезпека для життя може бути, незалежно від того, якою реакція була попереднього разу.
Діти грудного віку можуть реагувати на продукти з раціону матері-годувальниці, компоненти суміші для штучного вигодовування або прикорм. Щоб почалася алергія, потрібно хоча б два контакти з речовиною.
Найчастіші харчові алергени:
Інша група можливих алергенів – це речовини, з якими контактує шкіра немовляти. До них належать:
Учені проаналізували популярні дитячі товари на можливі алергени. Дослідники взяли 63 марки вологих серветок, 41 марку кремів під підгузки та три найпопулярніші бренди підгузків у США. У підгузках і кремах найчастіше зустрічалися рослинні екстракти. Серед інших алергенів були α-токоферол, ароматизатори, пропіленгліколь, парабени та ланолін.
Також у немовлят буває алергія на латекс. Зазвичай з нею стикаються діти у відділенні інтенсивної терапії новонароджених. Серед них більшість – пацієнти з розщепленням хребта. Вчені припускають, що вплив латексних канюль у крапельницях або катетерів незабаром після народження підвищує чутливість до цього матеріалу.
Реакція на алергени з навколишнього середовища, наприклад шерсть тварин, у ранньому віці трапляється вкрай рідко і зазвичай розвивається після року. На пилок – зазвичай після трьох років.
Діти не народжуються з алергією, але можуть мати схильність. На те, чи з’явиться в дитини захворювання, впливають кілька чинників.
Схильність до алергії іноді передається від батьків. Загалом ризик розвитку алергії оцінюється в 12%. Він зростає до 50%, якщо алергія є в одного з батьків, і до 66-80%, якщо захворювання є в обох батьків.
В одному дослідженні вчені спостерігали за 186 новонародженими дітьми. Якщо мати курила, у новонароджених у чотири рази вищим був ризик розвитку алергії до 18 місяців, ніж у тих, чиї матері не мали шкідливої звички.
Вчені поки тільки вивчають можливий зв’язок між способом народження і ризиком алергії у дітей. Одна з теорій пов’язана з мікрофлорою, яка заселяє кишечник новонародженого.
Під час вагінальних пологів дитина проходить через родові шляхи, і їй передається материнська мікрофлора. При кесаревому розтині цього не відбувається, через що мікробіом кишечника новонародженого може заселитися меншою кількістю важливих бактерій матері. Це може вплинути на розвиток імунітету дитини та збільшити ризик алергічних захворювань.
Наприклад, метааналіз досліджень показав, що у дитини батьків-алергіків вищий ризик розвитку алергічного риніту, якщо вона народилася шляхом кесаревого розтину. Однак впливати можуть й інші чинники: передчасні пологи, ускладнення, вік матері.
Інший метааналіз показав, що лише 1-4% випадків алергії пов’язані саме з кесаревим розтином.
При цьому кесарів розтин – важлива операція, коли проводиться за показаннями. Вона рятує життя і матері, і дитині. І це набагато важливіше за можливі ризики майбутньої алергії.
Дослідники намагаються з’ясувати, чи можуть люди певної раси бути більше схильні до ризику розвитку алергії.
Вчені в США опитали 78 851 людину, включно з дітьми. Учасників розділили на азіатів, темношкірих, латиноамериканців і людей зі світлою шкірою. Усі вони відповідали на запитання про симптоми харчової алергії. При цьому анкети були складені так, щоб відокремити реакцію захисної системи від харчової непереносимості.
З’ясувалося, що найчастіше про харчову алергію в себе або дітей повідомляли азіати, темношкірі та латиноамериканці. Про реакцію на кілька продуктів повідомляли темношкірі люди неіспанського походження. Найменше – білі люди неіспанського походження різного віку.
Інше дослідження проводилося в Австралії. Батькам роздали анкети із запитаннями про стан здоров’я їхніх 5-річних дітей.
Виявилося, що в дітей від матерів азіатського походження втричі частіше зустрічалася алергія на горіхи, ніж у тих, чиї матері були іншої національності. Також більше випадків було серед міських жителів і менше серед сільських.
Існує гігієнічна гіпотеза. Вона полягає в тому, що в контакті з мікробами та алергенами імунна система навчається толерантності. А якщо дитину постійно оберігати від будь-якої смітинки, організм частіше реагуватиме на нешкідливі речі. Наприклад, учені помітили, що діти фермерів рідше страждають від алергії та астми.
Це не означає, що потрібно кинути міське життя і переїхати в село. Можна частіше дозволяти дитині контактувати з різними тваринами, гратися з травою, землею та піском і не використовувати антисептики занадто часто.
Так називають стан надмірно сухої та легко подразнюваної шкіри. Вона успадковується від батьків, якщо вони хворіють на алергію або астму. Відомо, що в дітей з екземою в майбутньому може розвинутися харчова алергія або реакція на фактори довкілля.
Так називають генетично зумовлене запальне захворювання шкіри. Атопічний дерматит успадковується від батьків, якщо вони мали таке саме захворювання або алергію, але може виникнути вперше в сім’ї через мутацію або активацію генів, які раніше спали. Відомо, що в дітей з атопічним дерматитом у майбутньому може частіше розвиватися алергія на їжу або аероалергени, зокрема через потрапляння алергенів на чутливу проникну шкіру.
Лікар може запропонувати кілька дій, щоб діагностувати алергію у новонародженого або немовляти:
Насамперед потрібно уникати контакту з алергеном, якщо він відомий. У разі харчової алергії важливо вивчати етикетки продуктів на приховані інгредієнти.
Додатково лікар може призначити симптоматичне лікування.
Багато реакцій у ранньому віці можуть виявитися харчовою непереносимістю, а не справжньою алергією. У цьому разі чутливість до цих продуктів минає з 6 до 12 місяців.
Якщо це все ж таки алергія, вона також може минути з часом. Наприклад, реакція на коров’яче молоко у деяких дітей закінчується вже до року. На курячі яйця та пшеницю – у підлітковому віці. Алергія на арахіс і деревні горіхи частіше зберігається і в дорослому віці.
При цьому негативні лабораторні тести на імуноглобулін E не гарантують, що алергія повністю минула. А позитивні тести можуть зберігатися навіть після того, як алергія на конкретний продукт не проявляється.
Буває і навпаки – коли кількість алергічних захворювань із віком зростає. Це називається атопічний марш. Зазвичай усе починається з атопічного дерматиту в дитинстві, за яким слідує харчова алергія, а потім приєднуються захворювання дихальних шляхів або алергічний риніт.
Вчені вважають, що, якщо в перші шість місяців життя годувати дитину виключно грудним молоком, це знизить ризик і тяжкість можливих харчових алергій.
Після введення прикорму потрібно знайомити дитину з різною їжею, зокрема з потенційними алергенами: яйцями та горіхами. У багатьох країнах їх вводять серед перших продуктів.
Інший захід профілактики – своєчасне лікування екземи, що знижує ризики розвитку харчової алергії на фактори навколишнього середовища в майбутньому.
Можна зустріти багато порад про те, що робити, щоб у дитини не було алергії. Але багато рекомендацій ні на чому не ґрунтуються. Ось деякі з них.
Жінці, яка годує грудьми, не потрібно відмовлятися від потенційно небезпечних продуктів, якщо у неї немає алергії і дитина не реагує на них.
Поширена думка, що добавки поліненасичених жирних кислот також знижують ризики алергії у дитини. Дослідження показало, що це ніяк не впливає на ризик виникнення астми, дерматиту та алергії, зокрема харчової.
Наукові джерела:
Allergies / NHS, source
How a Child Might Describe a Reaction / FARE, source
Food allergies in babies and young children / NHS, source
Allergy Blood Test / MedlinePlus, source
Cosme-Blanco, Wilfredo et al. Food Allergies / Pediatrics in review, source
Food Allergy Testing / MedlinePlus, source
Infant Allergies and Food Sensitivities / Healthychildren.org, source