Чому добавки з калієм можуть знизити ризик серцевої недостатності

Калій — один із найважливіших мікроелементів для нашого організму. Його нестача погіршує роботу серця, але і надлишок може бути смертельно небезпечним. Саме тому вчені давно шукають так звану «золоту середину» для пацієнтів із серцево-судинними хворобами.

Нове масштабне клінічне дослідження, проведене в Данії, показало: підтримання рівня калію у крові в межах високої норми (4,5–5,0 ммоль/л) може суттєво знизити ризик небезпечних аритмій у пацієнтів із підвищеним серцевим ризиком.

Як проходило дослідження

У випробуванні POTCAST («Targeted Potassium Levels to Decrease Arrhythmia Burden in High-Risk Patients with Cardiovascular Diseases») взяли участь 1200 людей із вбудованими кардіовертерами-дефібриляторами (ICD). Впродовж 3,3 років вчені спостерігали за тим, як зміна рівня калію впливає на їхній стан.

Частині учасників призначали препарати, які підвищували рівень калію (антагоністи рецепторів мінералокортикоїдів, харчові добавки, корекція дієти). Інша група виступала як контрольна.

У результаті:

• лише 22,7% пацієнтів із високонормальним рівнем калію зіткнулися з серйозними серцево-судинними подіями, тоді як у контрольній групі — 29,2%;
• випадки небезпечної тахікардії чи необхідності роботи дефібрилятора становили 15,3% проти 20,3% у контрольній групі;
• госпіталізація через аритмію була потрібна лише 6,7% пацієнтів із високим рівнем калію, тоді як серед інших — 10,7%.

Водночас не було виявлено значних відмінностей у кількості госпіталізацій через занадто високий (гіперкаліємія) чи занадто низький рівень калію (гіпокаліємія).

Чому калій такий важливий для серця

Кардіологи пояснюють: калій регулює електричну стабільність серцевого м’яза. Саме завдяки цьому серце працює в правильному ритмі.

«Занадто низький рівень калію може викликати аритмії, але надмірний рівень не менш небезпечний, — зазначає кардіолог Джейн Морган. — Це може призвести до фібриляції шлуночків чи навіть зупинки серця».

Фахівці нагадують: саме баланс калію всередині й зовні клітин серцевого м’яза визначає процеси збудження та відновлення серця (реполяризацію).

Де проходить «золота межа»?

За результатами випробування, оптимальною вважається концентрація калію 4,5–5,0 ммоль/л. Це достатньо високий рівень, аби підтримати роботу серця, але ще безпечний, аби уникнути ускладнень.

Втім, дослідники наголошують: в умовах клінічного експерименту пацієнтам регулярно робили аналізи крові — кожні два тижні. У звичайній практиці контролювати рівень калію настільки ретельно — складно.

Чи підходить це для всіх?

Кардіологи застерігають: самостійно підвищувати рівень калію небезпечно. Додатковий прийом препаратів чи добавок можливий лише під наглядом лікаря і після аналізів.

«Є дуже вузьке терапевтичне вікно, — пояснює Морган. — Поза ним лікування може перетворитися на загрозу».

Навіть у цьому дослідженні зафіксували випадки госпіталізації через порушення балансу електролітів. Це доводить: підхід може бути ефективним, але потребує надзвичайно уважного моніторингу.

Що це означає для пацієнтів із серцевими хворобами

• Калій відіграє критичну роль у роботі серця.
• Оптимальний рівень (4,5–5,0 ммоль/л) може знизити ризик аритмій.
• Дослідження показало суттєве зменшення кількості небезпечних подій серед пацієнтів із високонормальним рівнем калію.
• Самостійно регулювати калій за допомогою добавок чи ліків не можна — потрібен контроль лікаря та регулярні аналізи.

---

Висновок

Сучасні дослідження поступово змінюють уявлення про лікування серцевих хвороб. Калій може стати важливим інструментом у профілактиці небезпечних аритмій, але його рівень має контролюватися максимально уважно.

Це ще один крок у напрямку проактивної медицини, яка прагне не лише лікувати наслідки хвороб, а й попереджати їх розвиток.

Джерело: MedicalNewsToday