Подрімати іноді варто, але головне — не переборщити.
І коротка п’ятихвилинна дрімота, і повноцінний сон допомагають позбутися втоми, а також зарядитися енергією мінімум на 2-3 години.
Більше того, відпочивши вдень, можна покращити розумову працездатність одразу за декількома напрямками:
Крім того, денний сон допомагає емоційно перезавантажитися і знизити психологічний стрес. Після пробудження людина зазвичай менш схильна до імпульсної поведінки і краще справляється з фрустрацією.
При цьому денний сон однаково добре допомагає людям будь-якого віку незалежно від того, звикли вони спати після обіду або зазвичай так не роблять.
Переваги від нього отримують і ті, хто добре відпочив уночі, і ті, хто взагалі не виспався: люди зі звичайним графіком, нічні працівники та водії у довгих поїздках.
Щоправда, якщо не розрахувати час, можна отримати зворотний ефект.
Скільки потрібно спати, щоб почуватися добре
У більшості наукових праць сходяться на думці, що краще не спати довше півгодини, в ідеалі відпочинок повинен тривати 15-20 хвилин.
Є дві головні причини не затягувати пообідній відпочинок.
1. Інерція сну. Це дезорієнтація, млявість та сплутаність свідомості, які зберігаються деякий час після пробудження.
Чим довше ви спите вдень, тим довшою буде інерція. Наприклад, після 10 хвилин дрімання ви почуватиметеся бадьорим і енергійним практично відразу. 20-30-хвилинний сон вимагатиме близько півгодини на повне пробудження.
А ось якщо приляжете на 1-2 години, спочатку після підйому ризикуєте загубитися в просторі і часі.
Справа в тому, що десь через 40 хвилин після засинання організм переходить у режим глибокого сну. У цьому стані мозок виробляє повільні дельта-хвилі, очі не рухаються під віками, м’язи розслаблюються.
Чим більше часу ви проведете у цій фазі, тим сильнішою буде інерція та важче пробудження.
2. Порушення нічного сну. Довгий денний відпочинок може негативно позначитися на якості нічного: зменшити відновлювальні періоди повільного дельта-сну та загалом погіршити його якість.
А ось інтервали денної дріми в 15-20 хвилин напевно не порушать ваші циркадні ритми і не завадять повноцінно відпочити вночі.
Незважаючи на індивідуальні відмінності, у більшості людей біологічний годинник збігається.
Найбільша сонливість спостерігається з години до чотирьох ночі, пік енергійності припадає на період з 10 ранку до 13 дня, а після обіду десь з 13 до 16 годин багатьох знову хилить у сон.
Останній інтервал ідеально підходить для денної дрімоти.
В одному експерименті підтвердили, що, якщо прилягти на 20 хвилин о 14 годині, настрій, самопочуття та розумова працездатність будуть набагато кращими, ніж якщо зробити те саме опівдні.
Щодо пізніших перерв, вони також забезпечать бадьорість, але можуть негативно позначитися на засипанні вночі.
Є деякі дані про те, що довгий денний сон не дуже корисний. Так, у метааналізі семи досліджень з даними 98 тисяч людей підрахували, що у людей, які регулярно сплять днем більше 60 хвилин, збільшено ризик загальної смертності порівняно з тими, хто спить менше часу.
В іншій науковій роботі з’ясували, що денний сон тривалістю понад годину збільшує ризик діабету другого типу на 31%.
Швидше за все, звичка відпочити після обіду не шкодить сама собою, а лише вказує на те, що в організмі щось йде не так. Так що якщо ви не можете обійтися без 1-2 годин денного сну, то, можливо, варто проконсультуватися з терапевтом, щоб виключити можливі захворювання.
Наукові джерела: