Подрімати іноді варто, але головне — не переборщити.

Як денний сон впливає на організм

І коротка п’ятихвилинна дрімота, і повноцінний сон допомагають позбутися втоми, а також зарядитися енергією мінімум на 2-3 години.

Більше того, відпочивши вдень, можна покращити розумову працездатність одразу за декількома напрямками:

  • Збільшити увагу. У метааналізі 11 наукових праць дійшли висновку, що денний сон допомагає залишатися зосередженим та уважним протягом кількох годин після пробудження.
  • Поліпшити запам’ятовування словесної інформації. В одному дослідженні студенти, які спали вдень після навчання, запам’ятали інформацію набагато краще, ніж ті, хто в цей час зубрили або просто відпочивали. До того ж знання збереглися і через тиждень після експерименту.
  • Прискорити навчання моторних навичок. Вчені виявили, що після години денного сну люди куди краще освоюють нові рухові завдання, такі як натискання кнопок у певному порядку.
  • Поліпшити логічне мислення. Усього 15 хвилин денного відпочинку допомагають не лише позбутися сонливості, але й збільшити точність логічних міркувань.
  • Пришвидшити реакцію. Після денного сну люди швидше реагують візуальні стимули. Можливо тому 15-хвилинний відпочинок у поєднанні з кофеїном втричі знижує ризик пригод на дорозі.

Крім того, денний сон допомагає емоційно перезавантажитися і знизити психологічний стрес. Після пробудження людина зазвичай менш схильна до імпульсної поведінки і краще справляється з фрустрацією.

При цьому денний сон однаково добре допомагає людям будь-якого віку незалежно від того, звикли вони спати після обіду або зазвичай так не роблять.

Переваги від нього отримують і ті, хто добре відпочив уночі, і ті, хто взагалі не виспався: люди зі звичайним графіком, нічні працівники та водії у довгих поїздках.

Щоправда, якщо не розрахувати час, можна отримати зворотний ефект.

Скільки потрібно спати, щоб почуватися добре
У більшості наукових праць сходяться на думці, що краще не спати довше півгодини, в ідеалі відпочинок повинен тривати 15-20 хвилин.

Є дві головні причини не затягувати пообідній відпочинок.

1. Інерція сну. Це дезорієнтація, млявість та сплутаність свідомості, які зберігаються деякий час після пробудження.

Чим довше ви спите вдень, тим довшою буде інерція. Наприклад, після 10 хвилин дрімання ви почуватиметеся бадьорим і енергійним практично відразу. 20-30-хвилинний сон вимагатиме близько півгодини на повне пробудження.

А ось якщо приляжете на 1-2 години, спочатку після підйому ризикуєте загубитися в просторі і часі.

Справа в тому, що десь через 40 хвилин після засинання організм переходить у режим глибокого сну. У цьому стані мозок виробляє повільні дельта-хвилі, очі не рухаються під віками, м’язи розслаблюються.

Чим більше часу ви проведете у цій фазі, тим сильнішою буде інерція та важче пробудження.

2. Порушення нічного сну. Довгий денний відпочинок може негативно позначитися на якості нічного: зменшити відновлювальні періоди повільного дельта-сну та загалом погіршити його якість.

А ось інтервали денної дріми в 15-20 хвилин напевно не порушать ваші циркадні ритми і не завадять повноцінно відпочити вночі.

В який час краще спати вдень

Незважаючи на індивідуальні відмінності, у більшості людей біологічний годинник збігається.

Найбільша сонливість спостерігається з години до чотирьох ночі, пік енергійності припадає на період з 10 ранку до 13 дня, а після обіду десь з 13 до 16 годин багатьох знову хилить у сон.

Останній інтервал ідеально підходить для денної дрімоти.

В одному експерименті підтвердили, що, якщо прилягти на 20 хвилин о 14 годині, настрій, самопочуття та розумова працездатність будуть набагато кращими, ніж якщо зробити те саме опівдні.

Щодо пізніших перерв, вони також забезпечать бадьорість, але можуть негативно позначитися на засипанні вночі.

Чи може денний сон зашкодити

Є деякі дані про те, що довгий денний сон не дуже корисний. Так, у метааналізі семи досліджень з даними 98 тисяч людей підрахували, що у людей, які регулярно сплять днем ​​більше 60 хвилин, збільшено ризик загальної смертності порівняно з тими, хто спить менше часу.

В іншій науковій роботі з’ясували, що денний сон тривалістю понад годину збільшує ризик діабету другого типу на 31%.

Швидше за все, звичка відпочити після обіду не шкодить сама собою, а лише вказує на те, що в організмі щось йде не так. Так що якщо ви не можете обійтися без 1-2 годин денного сну, то, можливо, варто проконсультуватися з терапевтом, щоб виключити можливі захворювання.

Наукові джерела:

N. Lovato, L. Lack. The effects of napping on cognitive functioning / Progress in brain research, source
F. Dutheil, B. Danini, R. Bagheri. Effects of a Short Daytime Nap on the Cognitive Performance: A Systematic Review and Meta-Analysis / International journal of environmental research and public health, source
J. N. Cousins, K. F. Wong, B. L. Raghunath. The long-term memory benefits of a daytime nap compared with cramming / Sleep, source
S. C. Mednick, D. J. Cai, J. Kanady.Comparing the benefits of caffeine, naps and placebo on verbal, motor and perceptual memory / Behavioural brain research, source
How Long Should You Nap? / Cleveland Clinic, source
R. Dhand, H. Sohal. Good sleep, bad sleep! The role of daytime naps in healthy adults / Current opinion in pulmonary medicine, source
A. Brooks, L. Lack. A brief afternoon nap following nocturnal sleep restriction: which nap duration is most recuperative? / Sleep, source
Sleep Basics / Cleveland Clinic, source
V. Y. Guo, B. Cao, C. K. H. Wong.The association between daytime napping and risk of diabetes: a systematic review and meta-analysis of observational studies / Sleep Medicine, source