Разом із акушером-гінекологом розібралися, як зробити інтимну гігієну безпечною.
Гігієна – індивідуальне питання. Мити статеві органи потрібно щодня, а точна частота залежить від способу життя. Наприклад, під час менструацій, активного потовиділення або після занять спортом варто усувати забруднення та продукти роботи заліза частіше.
Важливо пам’ятати, що здорові статеві органи можуть мати легкий запах. Його викликають мікроорганізми, які населяють вагіну. У здоровій мікрофлорі переважають лактобактерії: вони допомагають підтримувати кислий pH не більше 4,5. Якщо перестаратися з гігієною, pH збільшується та порушується баланс мікроорганізмів. Якість чи кількість лактобактерій може впасти, які місце займуть умовно патогенні бактерії. Це може призвести до таких інфекцій як бактеріальний вагіноз або кандидоз (молочниця).
Причиною запаху можуть бути білі та прозорі виділення з вагіни. Турбуватися не треба – це нормальне явище. Шийка матки виробляє цервікальний слиз, який допомагає сперматозоїдам потрапити до яйцеклітини під час овуляції. Залежно від дня циклу, характер виділень може змінюватися. Відразу після менструації вони нерясні, білі або жовті. Під час овуляції кількість слизу збільшується, вона стає слизькою і нагадує по консистенції сирий яєчний білок. У жодному разі, не потрібно намагатися вимити її з вагіни.
Піхва в цілому не потребує додаткового очищення. Мити слід лише зовнішню частину – вульву, а для здорової гігієни досить теплої води. Від ароматизованого мила, гелів та антисептиків можна відмовитись – вони не є обов’язковим атрибутом підмивань.
Якщо жінку нічого не турбує, досить просто митися водою двічі на добу. Рухи повинні бути спрямовані спереду назад до області ануса. Зовнішні статеві органи можна мити і зі звичайним милом, якщо при цьому немає подразнень на шкірі.
Якщо ж запах статевих органів різкий, а ще з’явився свербіж, печіння або нетипові виділення, не намагайтеся відмитися до скрипу. Краще здайтеся лікарю – неприємні симптоми можуть свідчити про хворобу.
За бажання можна використовувати засоби для інтимної гігієни. Вони дбайливо впливають на поверхні, пом’якшують волоски, знімають можливе подразнення шкіри від епіляції, усувають дискомфорт після миття. Але перед застосуванням таких засобів краще порадитись із лікарем. Сам собою гель для інтимної гігієни не провокує проблеми зі здоров’ям. Але якщо вони вже є — припустимо, порушена мікрофлора піхви, засіб може вплинути на pH і посилити ситуацію.
Якщо ви здорові, то вибирайте засіб для інтимної гігієни за принципом “користувалася – сподобалося, не викликало дискомфорту та роздратування”. Але якщо щось пішло не так, проконсультуйтеся зі спеціалістом. Роздратування може виникнути через уповільнене запальний процес, дисбіоз або індивідуальну непереносимість будь-якого з компонентів засобу. Наприклад, гелі розрізняються за рівнем pH. Якщо у вас молочниця і ви виберете засіб із високим pH, то симптоми хвороби посиляться.
У деяких випадках, наприклад, при дисбіозах, засіб може порадити лікар. Але жоден гігієнічний засіб не є ліками і не може замінити пігулки та супозиторії (свічки). Його можна застосовувати лише як доповнення до лікування.
Крім гелів для миття, у продажу можна зустріти інтимні дезодоранти, які обіцяють зменшити запах і зміцнити навіть стінки вагіни. Але лікарі не рекомендують користуватися ними, як і промивати геніталії за допомогою спринцівки.
Вагінальні дезодоранти не прибирають, лише маскують запах. Так вони можуть замаскувати прояви якогось захворювання. Жодні дезодоранти, мазі, таблетки та інші неінвазивні процедури не звужують вагіну. А будь-яке спринцювання призводить до вимивання нормальної мікрофлори, яку потім може бути складно відновити. Ризиків від нього набагато більше, ніж користі.
Наукові джерела: