У 2013 році канадський Journal of Toxicology опублікував результати дослідження великої кількості зразків пакетованого чаю з різних регіонів планети.
Токсикологи виявили у зразках важкі метали, зокрема свинець, алюміній, миш’як та кадмій. Передбачається, що метали потрапляють в чайне листя через забрудненість грунту: нерідко плантації розташовуються, наприклад, поруч з неекологічними вугільними електростанціями.
Концентрація металів в напої залежить від часу заварювання. Якщо пакетик знаходиться у воді 15-17 хвилин, рівень токсичних речовин піднімається до небезпечного (наприклад, в деяких зразках концентрація алюмінію склала до 11 449 мкг/ л при допустимому денному максимумі в 7 000 мкг / л).
Вчені зробили висновок: чим довше заварюється чай, тим більше всякої гидоти вимивається з листя у воду. Тому не варто настоювати напій довше 3 хвилин.
Ще один варіант — віддавати перевагу білому чаю. Його листя зривають зовсім молодими, а значить, вони не встигають накопичити в собі критичну дозу важких металів.
Трав’яні чаї нерідко накопичують в собі пірролізидинові алкалоїди-токсини, що виробляються деякими видами квітучих рослин. Наприклад, нешкідливою на перший погляд мати-й-мачухою.
Ці токсини негативно впливають на організм в цілому, але основною їх мішенню є печінка. У 2015 році американський журнал Food Chemistry опублікував результати дослідження 44 зразків трав’яних чаїв, призначених для немовлят, вагітних і годуючих жінок. Вчені виявили пірролізидинові алкалоїди в 86% зразків.
В принципі, доза токсинів, яку реально отримати з чаю (при помірному його вживанні, природно), для дорослої людини практично безпечна. З грудними дітьми, а також вагітними і годуючими жінками ситуація інша. Через низьку вагу тіла немовля і тим більше ще не народжений малюк більш уразливі для токсинів, які потрапляють до них від матері.