Нещодавнє дослідження, проведене вченими з Каліфорнійського університету в Девісі (UC Davis), показало, що наявність сенсу життя може не тільки продовжити його, а й знизити ризик розвитку когнітивних порушень, таких як деменція, на цілих 28%. Результати роботи, опубліковані в журналі The American Journal of Geriatric Psychiatry, ґрунтуються на аналізі життя людей, що мешкають у так званих «синіх зонах» — регіонах світу, відомих високим рівнем довголіття їхніх жителів.«Наші висновки показують, що наявність сенсу життя допомагає мозку залишатися стійким до вікових змін», — говорить Аліза Вінго, професорка кафедри психіатрії та поведінкових наук UC Davis. «Навіть для людей із генетичним ризиком розвитку хвороби Альцгеймера, сенс життя був пов’язаний з пізнішим початком і меншою ймовірністю розвитку деменції».
У дослідженні взяли участь понад 13 000 осіб віком від 45 років і старше. Їхній стан відстежували протягом 15 років, проводячи тест когнітивного здоров’я кожні два роки.
Щоб оцінити психологічний стан учасників, дослідники використовували опитування. Людей просили висловити ступінь своєї згоди або незгоди із твердженнями на кшталт «Я — активна людина у виконанні планів, які сам собі ставлю» та «Я маю відчуття напрямку і мети в житті».
Результати показали, що високий «сенс життя» надавав захисну дію незалежно від расової та етнічної приналежності учасників. Його вплив залишався значущим навіть після врахування інших чинників, що впливають на ризик розвитку деменції, таких як депресія та наявність гена APOE4.
Люди з високим відчуттям сенсу життя могли відстрочити когнітивне зниження в середньому майже на два місяці порівняно з тими, у кого це відчуття було меншим.
Цей висновок особливо важливий, оскільки він пропонує потенційне рішення, що не має побічних ефектів. На відміну від ліків, які дають схожі результати, але несуть у собі більше ризиків і коштують значно дорожче, відчуття мети в житті безкоштовне, безпечне для всіх та доступне.
Хоча в дослідженні не вивчалося, що саме учасники вважали своїм сенсом життя, попередні роботи виділили кілька видів діяльності та взаємодій, які сприяють його формуванню:
Дослідники визнали, що хоча їхня робота виявила кореляцію, вона не може остаточно довести, що сенс життя безпосередньо призводить до зниження ризику деменції. Однак вони сподіваються, що це відкриття прокладе шлях для майбутніх досліджень цього інтригуючого зв’язку.
«Насправді, це чудова новина, адже люди можуть „надумати“ себе на краще здоров’я. Сенс життя — це те, що ми можемо виховувати. Ніколи не рано і не пізно почати думати про те, що надає вашому життю сенс», — каже Томас Вінго, співавтор дослідження, професор і невролог.