Катаракта

Катаракта багатьом видається страшним, кардинально змінюючим життя, незворотним захворюванням. Але це не так.

Страх перед цією недугою пояснюється тим, що зачіпає воно найбільш сприйнятливу до зовнішнього світу систему організму – зір. Людині, що не мала протягом усього свого життя проблем із зором, складно уявити, як сприймають світ незрячі, а тому, коли наш зір необоротно слабшає, ми схильні до абсолютного відчаю.

Катарактою офтальмологи називають захворювання, що виявляється в різному ступені помутнінні кришталика, що позначається на частковій або повній втраті зору.

У здоровому стані кришталик людського ока являє собою прозору оптичну лінзу, яка переломлює світлові промені і фокусує їх на сітківці ока. Кришталик в лічені секунди може змінювати форму, за рахунок чого людина добре бачить зблизька розташовані предмети і далекі обрії. При катаракті змін зазнає біохімічний склад кришталика (в нормі він складається з водорозчинних білків, а захворюючи, вони заміщуються водонерозчинними), він втрачає свою прозорість, ущільнюється, порушується його кровопостачання і живлення, можливий розвиток набряклості і запалення. Таким чином, на сітківку вже не потрапляють якісно заломлені промені, і людина отримує розмите, нечітке, блякле зображення. Залежно від того, яка частина кришталика зазнає змін, людина перестає бачити далеко і / або поблизу, в найкоротші терміни (якщо хвороба швидко прогресує) втрачає зір, а може довгий час сприймати світ, ніби через запітніле скло. Так чи інакше, катаракта кардинально змінює сприйняття світу, вкрай рідко протікає безсимптомно (таке можливо, якщо пошкоджуються лише периферійні зони кришталика).

Симптоми катаракти:

• зміни кольору зіниці від чорного до молочного, сірого, білого;
• затуманений зір, присутність якоїсь димки;
• погіршення нічного зору і підвищена чутливість до яскравого освітлення;
• двоїння в очах, мелькання деяких смужок і плям;
• труднощі при сприйнятті тексту, дрібних деталей;
• спотворення зорово сприймаючихся предметів;
• спотворення кольорового сприйняття.

Однозначної думки щодо причин розвитку даного захворювання не існує. Найчастіше її виникнення пов’язують з віковими змінами в анатомії очей, однак нерідкі випадки вродженої катаракти, а тому серед найбільш частих чинників виникнення катаракти відзначають:

вроджена патологія

• внутрішньоутробне інфікування плода (краснуха, герпес, цитомегаловірус, кір, грип);
• розвиток спадкових патологій;
• вживання вагітною наркотиків, алкоголю, нікотину, сильнодіючих ліків;
• вплив радіації на вагітну жінку;

набута патологія

• перенесені в минулому травми і операції на очах;
• вплив електромагнітних хвиль і радіоактивного / іонізуючого опромінення;
• зловживання деякими лікарськими препаратами (кортикостероїди, тетрациклін, аміодарон, міотікі, трициклічні антидепресанти і т.п.);
• ожиріння;
• зловживання шкідливими звичками;
• статева приналежність – у жінок захворювання розвивається частіше;
• віковий рубіж – частіше хворіють катарактою особи старше 40 років;
• підвищений ризик за наявності захворювань – цукровий діабет, ревматоїдний артрит, артеріальна гіпертензія, глаукома.

Зміни в кришталику при катаракті незворотні і притому неодмінно прогресуючі. Консервативне лікування застосовно при початкових стадіях катаракти з метою запобіганню цьому процесу. Відновити здоров’я пошкодженого катарактою кришталика неможливо, можна уповільнити процес погіршення зору, але через певний час катаракта, яка почалася зведе-таки зір до мінімуму і тоді актуальним буде вже хірургічне втручання. До нього ж можна вдатися і на початковій стадії. Хірургічне лікування катаракти на сьогоднішній день визнано вкрай ефективним, це дуже популярна і добре освоєна офтальмологами-хірургами операція. Вона передбачає видалення пошкодженого хворобою кришталика і заміну його штучною інтраокулярною лінзою. Операція проходить під місцевою анестезією. До нормальної життєдіяльності пацієнт повертається в той же день. Більше того, поліпшення зору пацієнт відчуває вже на операційному столі. Суть операції полягає в тому, що через мікророзріз в область кришталика надходить ультразвук, що перетворює його в емульсію. Остання виводиться з ока, а на місце кришталика імплантується інтраокулярна лінза, потім мікророзріз герметизується. Тривалість операції не перевищує 15 хвилин.

Лікарі-офтальмологи акцентуються увагу пацієнтів на тому, що запускати катаракту, як і інші очні захворювання, не варто. На останніх стадіях помутнілий кришталик набухає, порушується відтік очної рідини і провокується глаукома, лікування якої значно складніше.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ КАТАРАКТИ

ЧОТИРИ ВАЖЛИВИХ ФАКТИ ПРО ГЛАУКОМУ