Яблука, всупереч загальному переконанню, містять дуже мало вітамінів і заліза, не бувають ГМО, але навіть трохи підгнили їсти не можна. Про те, які міфи про яблука супроводжують сучасну людину і чому ці плоди таки дуже корисні, читайте уважніше нижче.
У відповідь на питання про користь яблук багато людей дадуть відповідь, що вони містять багато вітамінів і заліза. І те, й інше – міфи, які не мають під собою підстав. По-перше, твердження про велику кількість вітамінів не проходить перевірку практикою. Зрозуміло, вони є в яблуках, але вітамін С (аскорбінова кислота) міститься у помітній кількості – від 4 до 6 мг на кожні 100 г фрукта. Причому в незрілих яблуках аскорбінки набагато більше, ніж у стиглих та солодких.
Кількість вітаміну C зменшується в процесі дозрівання настільки, що деякі сорти взагалі можна вважати позбавленими цієї корисної речовини. Наприклад, за даними міністерства сільського господарства США, у червоних делікатесних яблуках вітаміну C взагалі не виявлено, а інші можливі вітаміни представлені дуже непомітно: тіамін (B1) – 0,009 мг, рибофлавін (B) – 0,066 мг, ніацин (B3) – 0, 09 мг, вітамін B6 – 0,021 мг на 100 г. Для отримання добової норми вітамінів групи B доведеться з’їсти кілька десятків кг яблук.
Із вітамінами зрозуміло, а що із залізом? І з ним також усе погано. Воно міститься у яблуках, але його дуже мало. Всього 0,1 мг на 100 г. Для порівняння, в 2,5 кг яблук заліза стільки ж, скільки всього в 100 г яловичини. Чому ж тоді зріз цього фрукта стає коричневим? Це окислюються інші речовини (до речі, корисні) – поліфеноли. На повітрі вони перетворюються на хінони, які самі по собі є сильними окислювачами і якийсь час не дають розвиватися дома пошкодження фрукта хворобам і цвілі. Тобто, це природна захисна реакція яблук. От і все.
Провідні дослідники здорового харчування стверджують, що головним чином ці фрукти корисні високим вмістом пектину і “повільних” вуглеводів – клітковини. До слова, пектин – це також різновид клітковини, її підклас. Клітковина складається з кількох речовин, які по-різному засвоюються нашим організмом.
Виявляється пектин у шкірці, а й у соковитої частини. Причому яблука дозволені для вживання навіть хворим на гастрит, хоча в цьому випадку найкраще очистити його і запекти, щоб розм’якшити клітковину. Пектин – це сорбент, який чистить організм, витягує з нього шкідливі речовини – важкі метали, пестициди, нітрати та деякі токсини.
У минулому столітті, ще до відкриття корисних властивостей пектину, подібні речовини називали баластними. Але потім виявилося, що люди, які свідомо позбавили себе харчової клітковини, набагато частіше схильні до шлунково-кишкових захворювань, їх травлення працює погано, а кишечник виявляється сильно роздратований. Здоровий кишечник – це один із факторів “робочого” імунітету, до того ж впливає на стан шкіри та створює гарний настрій.
А ще у яблуках багато калію. У 100 г міститься 107 мг. Звичайно, це не добова доза, але дуже помітна – особливо на тлі інших мікроелементів. Калій важливий для нашого організму. Він надає комплексну дію: з одного боку, регулює водно-сольовий баланс, з іншого – благотворно впливає на серце та підтримує нашу нервову систему.
Якщо додати, що з яблуками ми отримуємо всього 40-50 кілокалорій на 100 г, то неважко помітити – цей фрукт виявляється чудовим продуктом для підтримання нормальної ваги та навіть для схуднення. Але все ж таки харчуватися одними яблуками не можна, і ось чому.
Лікар-терапевт, дієтолог Катерина Бурляєва вважає, що правильна добова норма овочів та фруктів – 400 г. Якщо взяти половину від цього раціону, то вийде саме одне велике яблуко вагою 200 г. А якщо вас турбує високий рівень холестерину, то можна з’їдати 2 -3 Яблука. Доведено, що такий раціон знижує кількість “поганого холестерину” на 16% лише за 2-3 тижні.
Слід пам’ятати, що великий вміст органічних кислот в яблуках все-таки може негативно вплинути. Наприклад, людям із гострим гастритом та печією краще утриматися від сирих яблук, зате можна вживати запечні. Шлункові та кишкові виразки також є протипоказанням для яблук. Але тут таки варто прислухатися до порад лікарів.
Майже будь-які стиглі яблука цілком безпечні, але є один нюанс. Щоб виростити хороший урожай, багато садових фірм використовують пестициди для боротьби зі шкідниками. Ними регулярно обприскуються яблуні усім стадіях розвитку плодів з початку весни аж до зими. І ці беспорно шкідливі речовини залишаються на яблучній шкірці.
А оскільки виробники хочуть забезпечити збереження яблук на шляху від дерева до споживача, фрукти обробляються цілком безпечним воском. Але справа не у воску, а в тому, що він як закріплює пестициди на шкірці. Небезпечні речовини можуть опинитися в організмі людини, якщо яблуко придбано в магазині і з’їдено немитим. Деякі дієтологи навіть радять чистити шкірку навіть у вимитих яблук, щоб точно прибрати пестициди, але це лише питання ретельності миття.
Ну, а яблука зі свого саду, де зазвичай обприскування трапляється не так часто, можна їсти сміливо прямо з дерева. Остерігайтеся тільки “падалиць” – яблук, що опали раніше часу. Вони можуть бути небезпечними для здоров’я. По-перше, із землі на яблуко потрапляють мікроорганізми, яких немає на дереві.
А по-друге, від удару об тверду поверхню фрукт пошкоджується, і в місці удару може розвинутись грибок, що містить мікотоксин патулін. Це небезпечний токсин, який не руйнується навіть за пастеризації. При попаданні в організм він може спричинити серйозні захворювання ШКТ. Фактично навіть мита “падалиця” може виявитися небезпечною. Підгнили яблука тим більше не потрібно брати до рота. Цей фрукт досить недорогий товар, і на здоров’я економити шкідливо.
Експерти найкраще описують ідеальне яблуко так:
І останній міф. Існує думка, що на полицях магазинів нібито можна знайти лише генно-модифіковані яблука. ГМО-сортів цього фрукта створено не так багато, і про їх культивування поки що не може бути мови, вони не пройшли дозвільних процедур. У переважній більшості у продаж надходять лише гібридні сорти, які виводять селекціонери, які використовують методи генної інженерії. Та й класичних старовинних сортів яблук створено чимало – на будь-який смак, колір та розмір. Їжте на здоров’я!