Діабет — це хронічне захворювання, яке виникає тоді, коли організм не виробляє достатньо інсуліну. Проте причини його розвитку різняться залежно від типу діабету. Діабет 1 типу є автоімунним захворюванням: імунна система починає атакувати й руйнувати клітини підшлункової залози, які відповідають за вироблення інсуліну.
На відміну від діабету 2 типу, цю форму неможливо попередити. Точна причина такої агресивної реакції імунітету досі невідома. Водночас дедалі більше наукових даних свідчить, що роль «пускового механізму» можуть відігравати певні віруси, які запускають або прискорюють розвиток діабету 1 типу. Про це повідомляє організація Diabetes UK.
Ця група вірусів є доволі поширеною та найчастіше викликає респіраторні інфекції у дітей і підлітків. Зазвичай вони проходять у легкій формі, але в окремих випадках (наприклад, у новонароджених) можуть призводити до тяжких станів — сепсису, менінгіту чи міокардиту.
У дослідженні, яке тривало кілька років і стосувалося дітей із сімейною схильністю до діабету 1 типу, з’ясувалося: ті, хто мав тривалі ентеровірусні інфекції, мали значно вищий ризик розвитку захворювання. Інші роботи також виявили сліди цих вірусів у зразках підшлункової залози людей, які ще не мали симптомів діабету, у щойно діагностованих пацієнтів, а також у тих, хто жив із хворобою роками.
Ротавірус — один із найпоширеніших кишкових вірусів. За даними NHS, майже кожна дитина стикається з ним хоча б один раз до п’ятирічного віку. Дехто хворіє і повторно, хоча з віком інфекція трапляється рідше.
Американське дослідження за участю понад 1,4 млн дітей показало, що у вакцинованих від ротавірусу ризик розвитку діабету 1 типу був на 33% нижчий, ніж у невакцинованих. Утім, результати подібних досліджень в інших країнах виявилися менш однозначними.
Під час пандемії COVID-19 у світі зафіксували різке зростання кількості випадків діабету 1 типу серед дітей. Лабораторні дослідження припускають, що вірус міг напряму пошкоджувати клітини підшлункової залози. Проте доказів наразі недостатньо, і наука досі вивчає цей зв’язок.
Це один із дев’яти відомих людських герпесвірусів. Найчастіше він викликає інфекційний мононуклеоз (так звану «залозисту гарячку»), особливо серед підлітків і молоді віком 15–24 роки. За даними NHS, більшість людей переносять цей вірус ще до дорослого віку, навіть не підозрюючи про це.
Дослідження показали, що вірус Епштейна — Барр може стимулювати надмірну активність імунних клітин. У результаті ті можуть «помилково» почати атакувати клітини, які виробляють інсулін. Водночас наразі немає переконливих доказів, що саме цей вірус напряму викликає діабет 1 типу.
Для українських читачів головний висновок такий: хоча причини розвитку діабету 1 типу ще не до кінця зрозумілі, науковці дедалі частіше звертають увагу на віруси як можливий фактор ризику. Це ще раз підкреслює важливість вакцинації, уважного ставлення до здоров’я дітей і регулярних медичних оглядів.