Наймасштабніше дослідження у своєму роді показало, що поширений нічний симптом може бути раннім попереджувальним сигналом серйозної гіпертензії або високого тиску. Команда фахівців зі сну з Університету Фліндерса (Австралія) з’ясувала, що люди, особливо чоловіки середнього віку з надмірною вагою, які регулярно хропуть уночі, мають вищий ризик підвищеного артеріального тиску та неконтрольованої гіпертензії.
Дослідження, опубліковане в журналі Nature Digital Medicine, стало першим, у якому використовувалися технології домашнього моніторингу сну протягом тривалого періоду для вивчення зв’язку між хропінням і тиском.
«Вперше ми можемо об’єктивно сказати, що існує значущий зв’язок між регулярним нічним хропінням і високим артеріальним тиском», — зазначив головний автор доктор Бастьєн Лешат з Коледжу медицини та громадського здоров’я.
«Ми з’ясували, що 15% учасників дослідження, переважно чоловіків із зайвою вагою, хроплять понад 20% від усього часу сну. І це пов’язане з підвищеним тиском та поганим його контролем», — додав він.
Хоча хропіння здається звичним і нешкідливим, його наслідки часто недооцінюють. Часто воно йде пліч-о-пліч з апное сну — станом, при якому дихання мимоволі переривається вночі. За словами професора Денні Екерта, директора Центру сну в Університеті Фліндерса, ризик неконтрольованої гіпертензії майже вдвічі вищий у тих, хто регулярно хропе. Якщо ж до хропіння додається апное — ризик ще вищий.
Додаткове дослідження, опубліковане в Journal of Epidemiology and Community Health, у якому взяли участь понад 72 тис. людей із Британії віком 40–79 років, виявило: чим менша стабільність часу сну й пробудження, тим вищі ризики для здоров’я. Оптимально — вкладатися і прокидатися з відхиленням не більше 30 хвилин навіть у вихідні.
Доктор Жан-Філіп Шапю з Університету Оттави зазначив: «Ідеально дотримуватися одного часу сну та пробудження щодня. Якщо коливання понад годину — це вже порушення режиму, яке може негативно впливати на здоров’я».
Поганий сон через хропіння може спричинити розвиток хронічної гіпертензії, що, в свою чергу, підвищує ризик серцевої недостатності, інсульту, інфаркту та хвороб нирок.
У дослідженні використовувалися сенсори під матрацом, які відстежували хропіння й апное, а також сертифіковані тонометри для домашнього вимірювання тиску. Участь узяли понад 12 тисяч осіб з усього світу, дослідження тривало дев’ять місяців.
Доктор Лешат підкреслює, що ці результати демонструють важливість урахування хропіння в медичній практиці як чинника ризику гіпертензії. Він закликає до подальших досліджень — чи може лікування хропіння знижувати тиск і зменшувати ризики, пов’язані з гіпертензією.
Якщо ви регулярно хропите, відчуваєте втому вдень або у вас помічені зупинки дихання уві сні, зверніться до лікаря. Вам можуть порадити пройти обстеження сну, яке допоможе визначити наявність порушень і підібрати відповідне лікування.