В Україні вже через два роки обіцяють запустити державну страхову медицину.
Якщо заяви команди президента Володимира Зеленського будуть реалізовані, то у сферу надійдуть мільярди інвестицій.
В Україні вже через 2 роки запровадять державну страхову медицину. Про це кажуть у команді “Слуги народу”;
На думку ідеолога змін Михайла Радуцького, щойно парламент ухвалить низку законів, іноземні інвестори готові будуть вкласти мільярди доларів;
Експерти з обережністю кажуть про такий короткий термін для новацій, проте при цьому впевнені – страхову медицину вводити потрібно. Але продумати все, до дрібниць;
Така система актуальна в багатьох країнах. Вона добре зарекомендувала себе у Німеччині, Польщі та інших країнах Європейського Союзу.
За підсумками позачергових парламентських виборів партія “Слуга народу” отримала 254 мандати у Верховній Раді. Тому саме ця політсила формуватиме як склад майбутнього Кабінету міністрів, так і ухвалюватиме ті закони, які можуть повністю перекроїти медичну реформу.
Один із головних ідеологів змін у команді СН – Михайло Радуцький. Він відомий насамперед як бізнесмен і власник клініки “Борис”.
Наразі він є без двох хвилин народним депутатом, а також потенційним головою комітету з питань охорони здоров’я. При цьому окремі експерти бачать його одним із кандидатів на посаду міністра охорони здоров’я.
За його словами, в Україні вже найближчими роками можна запустити повноцінну систему страхування. На впровадження політик дає лише 2 роки.
“Якщо ми виконаємо програму президента і, як обіцяли, через два роки зможемо створити модель державної страхової медицини, тоді зарубіжні інвестори стануть в чергу, оскільки ми країна з дуже великою кількістю населення, країна, розташована в центрі Європи. Для страхових компаній, перш за все інвесторів, дуже цікаво, коли вони розуміють, як повертаються кошти. Інвестор не може зайти в країну, де немає механізму повернення грошей”, – заявив Радуцький.
Гроші ж даватимуть інвестори, іноземні. Щойно влада опрацює механізм повернення грошей, то міжнародні компанії за задумом вкладуть 10-15 мільярдів доларів. При цьому сама система все ж буде державною, щоб кожен українець, згідно з Конституцією, зміг отримати рівний доступ до медицини.
Ключові зміни, за словами Радуцького, партія “Слуга народу” має впровадити в найближчі 6 місяців.
“У Верховну Раду буде внесено близько 65 законів і законопроектів, що стосуються трансформації системи охорони здоров’я. На їхнє ухвалення у нас є не більше шести місяців. Ми розуміємо, що після шести місяців нічого вже не зможемо зробити… почнеться “вентилятор”. У будь-якої обраної влади є часу не більше, ніж півроку, щоб зробити ключові речі. Все інше будемо доробляти”, – сказав Радуцький.
Глава правління Союзу споживачів медичних послуг Владислав Онищенко вважає, що за два роки впровадити повноцінну страхову медицину в Україні неймовірно складно, але реально. Країна зараз намагається знайти правильний шлях від умовно “безкоштовної медицини” до страхової, яка прямо залежить від полюса кожного українця.
На думку Онищенка, перш ніж впровадити державне страхування, важливо зробити кілька кроків:
Провести повну інвентаризацію медичного обладнання в країні. Зрозуміти, з чим мають справу лікарі і чи готові технічно до переходу до страхової системі;
Ухвалити українські протоколи, а не просто адаптувати європейські або американські. За фактом виходить так, що прописані там ліки в Україні навіть не продаються. Гучний скандал із протоколами екстреної медичної допомоги, які “вкрали” у США, просто переклавши на українську мову, тому яскраве підтвердження;
Опрацювати механізм оплати послуг для кожної групи українців. Умовно кажучи, хто повинен платити за медпослуги для безробітних, дітей, пенсіонерів або інших малозахищених груп населення.
У країнах ЄС ситуація з медициною хоча і краща, ніж в Україні, але все ж не позбавлена певних проблем. У Німеччині, наприклад, більшість населення має страхові поліси. Вони обов’язкові для всіх жителів країни, що працюють і відраховують суму від свого доходу до єдиної скарбниці.
В результаті – за даними останнього дослідження, 92% німців задоволені якістю послуг у місцевих лікарнях. Хоча і чекати візиту до лікаря в середньому доводиться близько 3-х днів. До того ж медичні послуги – досить дороге задоволення. У середньому відраховувати від своєї зарплати треба близько 10%.
У Польщі система страхування також досить розвинена і кожен житель країни має можливість отримати поліс у Національному фонді здоров’я. Загалом країна витрачає 4,5% свого ВВП на захист здоров’я громадян. До слова, раніше детально описала польську модель і нинішній в.о. міністр охорони здоров’я України Уляна Супрун.
Так, Національний фонд здоров’я розподіляє гроші між воєводствами на основі алгоритму, що враховує чисельність і особливості населення. Гілка Фонду в кожному воєводстві підписує на конкурсній основі контракти з провайдерами медичних послуг, тобто лікарями, лікарнями та клініками. Лікарі первинної ланки отримують плату за кількість пацієнтів, а вторинної ланки діагностики – за надані послуги.
У Чехії система обов’язкового медичного страхування (ОМС) включає 7 фондів, які повністю сертифіковані профільним Міністерством охорони здоров’я. Кожен житель країни має можливість самостійно вибрати фонд, укласти з ним контракт і вибрати ту лікарню, в якій він планує лікуватися.
В рамках ОМС чехи можуть самі собі вибрати лікаря первинної ланки (загального), який і займатиметься їхнім лікуванням. При цьому до вузьких спеціалістів можна звертатися цілком вільно, направлення чи інші папірці отримувати не обов’язково. Як і будь-яка інша система охорони здоров’я, чеська має свої недоліки і найчастіше вони пов’язані з проблемами фінансування.
Автор: Віталій Тисячний