Небезпека захворювання полягає в тому, що воно часто починається без яскравих симптомів, а проявляючись вже на запущених стадіях призводить до безлічі ускладнень.
Цукровий діабет є справжньою проблемою сучасності. Так, медики зазначають, що у всьому світі кількість пацієнтів із цим діагнозом щороку збільшується на 5-7%.
“Дати поштовх можуть нестача фізичних навантажень, збої в роботі шлунково-кишкового тракту, грубі порушення харчування, стреси, а також перенесені захворювання, зокрема, вірусні”, – каже лікар Віктор Литвиненко. Водночас симптоми спочатку непримітні на перший погляд і без спеціальної перевірки ні за що не дозволять здогадатися, що саме їх спровокувало.
Ми склали список найпоширеніших ранніх ознак діабету, які мають стати підставою для позапланової здачі аналізу крові та візиту до спеціаліста.
У нормі дрібні незаражені ранки зазвичай затягуються протягом кількох днів, а ось під час збоїв, які супроводжують цукровий діабет, процеси загоєння можуть тривати тижнями.
Так відбувається внаслідок порушень кровообігу, що виникають під час захворювання. З ними клітини крові не отримують належного харчування, від чого порушуються процеси регенерації.
У процесі розвитку діабету в організмі відбуваються колосальні зсуви метаболізму й вуглеводного обміну. Все це погіршує кровообіг і призводить до ураження судин. А тому на початкових стадіях через брак харчування тканин пацієнта можуть турбувати судоми кінцівок і періодичні болі. Найчастіше неприємні відчуття виникають ввечері, коли організм готується до сну й уповільнює обмінні процеси.
Діабет завжди йде пліч-о-пліч з підвищеним рівенем глюкози, що відображається зміною густини крові та уповільненням її циркуляції, особливо в кінцівках. Це і спричинює зниження постійної температури рук і ніг (вони завжди холодні й можуть мати більш блідий вигляд), а також посилення їхньої чутливості до холоду.
Як вже згадувалося, під час діабету в крові підвищується рівень глюкози. Водночас організм безупину намагається повернути її до норми, витрачаючи для цього багато рідини.
Такі інтенсивні процеси призводять до зневоднення, що проявляється постійним відчуттям невгамовної спраги (на кшталт, тільки випив води, а потреба виникає знову і знову).
Якщо без особливих причин (як-от збільшення фізичних або емоційних навантажень) починає турбувати почуття всеосяжного голоду, також є підстава звернутися до лікаря. Це може свідчити про брак в організмі інсуліну, що відповідає за постачання глюкози в клітини. Так, вони недоотримують живлення, про що повідомляють мозок, і через це “вмикається” почуття голоду.
Під час підвищеного рівня глюкози й подальшої глюкозотоксичності страждають очні нерви. Це стає причиною порушення якості зору, зокрема, можуть турбувати туман в очах, розпливчастість, двоїння в очах, а також розвивається далекозорість. Часто такі явища списуються на перевтому, стреси або брак сну, що не дає підстав задуматися про розвиток серйозної хвороби.
Джерело: Обозреватель