З медом пов’язано багато міфів, деякі підтверджуються даними досліджень. Серед них те, що мед може містити канцерогени. До поширених помилок належить те, що мед в жодному разі не можна додавати в гарячі напої. Багато хто стверджує, що “натуральний мед” насправді роблять із сиропу або розбавляють водою. Трапляються думки, що мед містить генно-модифіковані інгредієнти. Частина покупців меду впевнена, що дорогі сорти меду замінюють на дешеві. Деякі стверджують, що мед може допомогти при алергії. Розповідаємо про те, які з цих міфів про мед – правда, а які – хибна думка. Дізнаємося, для кого мед корисний, а кому краще уникати його, і як правильно вибрати смачний та корисний мед.
У меді міститься речовина 5-гідроксиметилфурфурол, більш відома як оксиметилфурфурол (ОМФ). Це природний продукт хімічного розкладання цукру під впливом високих температур. Ряд дослідників вважає, що ОМФ через свої мутагенні властивості може сприяти розвитку раку, тому вміст цієї речовини в харчових продуктах регулюється. ОМФ широко поширений, зустрічається в смаженій каві, карамелі, паленому цукрі та підфарбованих ним напоях і навіть у випічці.
В Україні встановлено жорсткі вимоги щодо вмісту ОМФ в меді. ДСТУ наказує, щоб у меді було не більше 25 г ОМФ на 1 кг продукту. У Європі та США вимоги набагато м’якші – до 60 г на 1 кг меду.
У меді у перший рік зберігання вміст ОМФ коливається в межах 8–15 мг/кг, а на другий рік може піднятися до 30 мг/кг. Підвищений вміст ОМФ – ознака порушення правил зберігання меду, що вказує експертам на неякісний продукт.
Вважається, що якщо гарячий чай чи молоко покласти мед, то ньому утворюється шкідливий ОМФ. Експерт пояснила, що це не так. Корисні властивості меду при цьому справді погіршуються, але шкідливим для здоров’я не стає.
Експерти вважають, що ці побоювання не є марними. Якщо продукт не називається “медом натуральним”, він цілком може бути глюкозно-фруктозним сиропом. Існує кілька складних лабораторних методик перевірки якості меду, деякі з них давно використовуються в Європі та Китаї, але лише починають з’являються в Україні. Але навіть вони не завжди допомагають відрізнити справжній мед від підробки.
Різні види меду досить сильно відрізняються за хімічним складом, попереджають експерти. Свіжовідкачений липовий мед, наприклад, містить багато сахарози. При аналізі витриманого меду такий рівень свідчить про додавання цукрового сиропу.
Це помилка, пояснюють експерти. Якщо мед розбавити водою, він почне бродити. Тому розбавляти водою мед невигідно – він швидко зіпсується.
Мед, що забродить, починає закисати і пузиритися. На ранніх стадіях бродіння у нього з’являється кислий присмак, але в пізніх мед гірчить. Такий мед їсти не можна.
На жаль, це не міф, а досить поширене серед українських виробників меду порушення, вважають експерти.
Найчастіше за дорогий липовий, акацієвий, буркуновий або квітковий видають більш дешевий соняшниковий мед. Іноді буркуновий або акацієвий мед замінюють вербовим.
Генно-модифіковані інгредієнти в мед можуть потрапити тільки якщо бджоли збирали нектар з таких рослин. В Україні можливість зустріти у продажу такий мед дуже низька, так що побоюватися генно-модифікованого меду не потрібно.
Іноді медом намагаються лікувати сезонну алергію. Експерти Американського фонду боротьби з алергією та астмою пояснили, що насправді помітного медичного ефекту при такому лікуванні не спостерігається. Мед може сам собою викликати алергію.
Мед – висококалорійний продукт, що на чотири п’ятих складається з вуглеводів. На 100 г меду припадає понад 300 ккал. Точна калорійність меду залежить від сорту та особливостей кожного конкретного збору. У квіткового меду вона становить близько 300 ккал на 100 г, а у гречаного – близько 360 ккал.
Фруктоза і глюкоза, які у меді, швидше засвоюються організмом, ніж сахароза. Тому мед – добрий замінник цукру. У меді в середньому міститься близько 0,3 г білка та 0,2 г харчових волокон на 100 г, зовсім немає жирів. Дієтологи радять одночасно з додаванням меду прибирати з дієти інші джерела швидких вуглеводів.
Мед – не дуже багатий на вітаміни продукт. Вміст вітамінів може сильно відрізнятися в залежності від сорту меду та умов його збору. Зазвичай мед багатий вітаміном C та деякими вітамінами групи B. Також у 100 г меду присутні близько 2,2 мг вітаміноподібної речовини холіну та 1,7 мг антиоксиданту бетаїну. На 100 г меду в середньому припадає:
Мед містить необхідні для здоров’я організму мікроелементи. У 100 г меду містяться:
Деякі дослідження показують, що мед може допомагати загоєнню ран та опіків. Проте наукові дані щодо цього питання неоднозначні, і лікарі не дійшли єдиної думки про реальну ефективність меду для такого лікування.
Клінічна практика показує, що невелика порція меду може бути ефективним засобом від кашлю для дітей. Лікарі нагадують, що мед не можна давати немовлятам до одного року.
Мед містить антиоксиданти, які допомагають захистити організм від вільних радикалів. Антиокислювачів більше у темних сортах меду, ніж у світлих. Дані деяких досліджень показують, що вживання меду здоровими людьми підвищує рівень антиоксидантів у плазмі крові і може допомогти у профілактиці захворювань.
У меді може зустрічатися прополіс, також відомий як бджолиний клей або уза. Це клейка речовина, яку бджоли збирають із весняних бруньок дерев і модифікують ферментами. Прополіс містить флавоноїди, віск, ефірні олії та квітковий пилок. Деякі виробники спеціально додають прополіс у мед. Вчені вважають, що ця речовина може використовуватися в різних медичних цілях, але водночас здатна викликати алергію.
Мед заборонено давати дітям молодше одного року. Бактерії клостридії, що потрапляють в нього з повітря, можуть викликати дитячий ботулізм – рідкісне, але дуже небезпечне захворювання шлунково-кишкового тракту. Іноді воно призводить до смерті дитини. Для дітей старше року та дорослих клостридії не є небезпечними.
Мед може викликати алергічні реакції, особливо у людей з алергією на квітковий пилок. Люди, що страждають на алергії, варто бути обережними.
Мед впливає на глікемічний індекс приблизно так само, як звичайний цукор. Лікарі радять хворим на цукровий діабет повністю відмовитися від меду.
У мед можуть у мінімальних кількостях потрапити ліки, які давали бджолам. Якщо з їжею в організм людини регулярно потрапляють антибіотики, вони шкодять мікрофлорі кишечника і виробляють стійкість до цих препаратів.
У мед можуть потрапити пестициди, якими оброблялися медоносні рослини. Ці хімічні речовини на час вступу до організму можуть сприяти виникненню раку, захворювань нервової чи імунної систем. Промислово вироблений мед проходить санітарно-епідеміологічну експертизу, забруднений хімікатами мед на прилавки зазвичай не потрапляє. Купуючи мед безпосередньо у пасічників, експерти радять запитувати ветеринарне свідоцтво про продукцію. Самостійно, без лабораторних аналізів, визначити вміст пестицидів у меді не можна.
Добре запакований мед у правильних умовах може зберігатися тисячоліттями. “Якщо мед зберігався правильно, його можна використовувати більше двох років, хоча цілющі властивості цього продукту з кожним наступним роком знижуються. Досі в єгипетських гробницях знаходять стародавній мед, який придатний для вживання в їжу. Але якщо якесь з правил порушено, мед можна зберігати не більше восьми місяців”, – пояснила Маргарита Букіна.
При виборі меду експерти радять звертати увагу на те, як він запакований.
Сорти меду відрізняються тим, з яких рослин бджоли збирали нектар. Традиційно цінується липовий, акацієвий, буркуновий, каштановий мед. Вибір сортів меду залежить від смакових уподобань. При правильному зберіганні та помірному вживанні в їжу всі сорти меду – корисна та смачна натуральна насолода. Їжте на здоров’я!