Цибуля-порей (або просто порей) — це непримітний овоч, який володіє цілою низкою цінних властивостей для здоров’я. Він має низьку калорійність, низький глікемічний індекс, але високий вміст вітамінів та мінералів. Додавати цей овоч до страв варто не лише заради здоров’я, але й тому, що він смачний та ароматний.
Яка його харчова цінність? Як він допомагає в боротьбі з хворобами? Кому варто обмежити його споживання, і як найкраще використовувати порей на кухні?
Порей — це дворічна рослина з родини амарилісових, до якої також належать цибуля, часник і шніт-цибуля. Він походить із Малої Азії і був відомий ще в Стародавньому Єгипті, Римі та Греції.
Вважалося, що цей овоч корисний для горла. Кажуть, що римський імператор Нерон споживав його щодня і пишався своїм гучним голосом.
В Україні порей з’явився завдяки діяльності королеви Боні Сфорца, яка була захоплена італійською кухнею та займалася імпортом багатьох екзотичних фруктів та овочів у середньовіччі. Вирощування порею нескладне, оскільки він не потребує багато тепла; достатньо вологого повітря та великої кількості води.
Порей містить велику кількість цінних поживних речовин, які позитивно впливають на стан здоров’я та самопочуття. Страви з цим овочем забезпечують багато необхідних мікроелементів.
100 грамів порею (цибулі-порей) містить:
Порей також багатий на вітаміни:
Оздоровчі властивості порею були помічені ще в середньовіччі, коли його використовували не лише як продукт харчування, але й як ліки. Цей овоч є легкозасвоюваним, дієтичним і має цілий ряд позитивних ефектів:
Родина амарилісових, до якої належить порей, характеризується високим вмістом сполук, таких як флавоноїди, олігосахариди та аргінін. Дослідження показали, що споживання великої кількості цибулі, порею, часнику та шніт-цибулі знижує ризик захворювання на рак шлунка. Крім того, порей належить до низькокрохмалистих овочів, які захищають від злоякісних новоутворень.
Порей містить кемпферол, який стимулює вироблення оксиду азоту в кровоносних судинах. Завдяки цьому контролюється напруга стінок вен і артерій. Крім того, велика кількість фолієвої кислоти (вітаміну B9) у складі має протиатеросклеротичну дію, оскільки знижує рівень гомоцистеїну в крові — сполуки, висока концентрація якої сприяє розвитку хвороб системи кровообігу.
Порей має антибактеріальні властивості, які підтримують організм під час боротьби з інфекцією. Варто приготувати сироп або сік із порею, який допоможе при застуді та кашлі. Він сприяє лікуванню катару верхніх дихальних шляхів, оскільки збільшує вироблення слизу і має відхаркувальну дію. Сірчані сполуки, що містяться у його складі, гальмують розмноження хвороботворних бактерій.
Порей має бактерицидну та антисептичну дію. Овочевий відвар з порею є хорошим засобом від похмілля, який прискорює відновлення та усуває дефіцит вітамінів. Крім того, овоч очищає організм від токсичних речовин і зменшує розмноження грибків, вірусів та бактерій.
Порей зменшує шлункові скарги, особливо нетравлення та закрепи. Він містить інулін — природний пребіотик, відповідальний за виробництво корисних кишкових бактерій (зокрема, Lactobacillus та Bifidobacterium), які регулюють процес травлення.
Овочі з родини цибулевих не рекомендуються при таких захворюваннях:
Особам із такими станами варто проконсультуватися з лікарем щодо споживання конкретних продуктів. Також порей не рекомендований для:
Порей, що правильно зберігається, не втратить поживних речовин і не зіпсується швидко. Важливо купувати якісний овоч без пожовтіння чи тріщин.
Зберігання:
Використання на кухні:
Порада: Щоб пом’якшити смак порею для гарячих страв, найкраще його попередньо відварити або злегка підсмажити з додаванням базиліку, майорану або чебрецю.