Параліч Белла, або неврит лицьового нерва, – наслідок деяких захворювань, при якому втрачається контроль над мімічними м’язами обличчя.
Параліч Белла (неврит лицьового нерва) – це ураження лицьового нерва, що, як правило, призводить до односторонньої слабкості лицьових м’язів або аж до паралічу. Зазвичай, захворювання розвивається стрімко. Найчастіше цією недугою страждають особи старше 60-ти років, однак параліч Белла може зустрічатися в будь-якому віці. Дане захворювання зустрічається з частотою в 25 чоловік на 100 тисяч населення.
На щастя, в переважній більшості випадків (80-90%) захворювання не потребує лікування, і протягом 1 – 8 тижнів проходить самостійно, так як за цей час повністю відновлюються функції лицьового нерва. У той же час у людей похилого віку можливий тривалий процес одужання. На ураженій стороні обличчя може розвинутися стійке скорочення м’язів, а через деякий час параліч може знову повторитися на будь-який з боків обличчя.
Найчастіше параліч Белла розвивається на тлі інфекційного процесу. Одним з пускових (провокуючих) чинників захворювання є переохолодження. Наприклад, це може бути їзда на автомобілі з відкритим вікном. Хвороба настає внаслідок блокування лицьового нерва, за допомогою якого іннервуються мімічні м’язи обличчя. Часто блокування лицьового нерва обумовлена запальним процесом в слуховому отворі при отитах. Також параліч може розвинутися і при інших захворюваннях: менінгіті, паротиті, травмах, внутрішніх кровотечах, пухлинах та інших.
Як правило, параліч Белла розвивається швидко. Нерідко за кілька годин до початку хвороби у людини можуть відзначатися больові відчуття позаду вуха. Далі виникає слабкість м’язів обличчя, причому вона може варіювати від легкого ступеня і до повного паралічу, що виникає на одній стороні обличчя. Уражена частина обличчя стає “гладкою”, пропадають зморшки, губиться виразність обличчя. Зазвичай, в такому випадку хворому здається, що його лице “скручується”. Часто хворий відчуває оніміння, або відчуття тяжкості в лиці. Однак фактична чутливість при паралічі Белла залишається нормальною.
У деяких випадках параліч Белла супроводжується больовими відчуттями за вухом або в кутку щелепи. Кут рота на ураженій частині обличчя зазвичай опускається, а з рота може текти слина. Також при паралічі Белла згладжуються складки на лобі, і хворий не в змозі закрити очей. Як тільки хворий спробує закрити очі, очне яблуко починає підніматися вгору. Підняття очного яблука при спробі закрити око – це так званий симптом Белла. При цьому око часто сльозиться. Також в деяких випадках при паралічі Белла відзначається втрата смакових відчуттів, або їх зміна, особливо на передній частині язика.
Усі наступні лікувальні маніпуляції при паралічі Белла виробляються для якнайшвидшої регенерації нервових волокон і відновлення провідності, а також процедури спрямовані на запобігання атрофії мімічних м’язів. Приблизно після 1 тижня можна призначати теплові процедури, маски, аплікації. Хороші результати дає голкорефлексотерапія.
Залежно від перебігу захворювання, доречно і застосування інших препаратів, що впливають на обмінні процеси в тканинах, вітаміни та інші лікарські засоби. Як уже згадувалося вище, параліч Белла найчастіше проходить протягом від 1 до 8 тижнів. Однак у разі несприятливого результату при виявленні електрофізіологічної реакції переродження нерва, можливе хірургічне втручання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЗАХВОРЮВАННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ