Патологія жовчовивідних шляхів – поширене явище. Вона зустрічається вдвічі частіше, ніж виразкова хвороба шлунка. Більшість пацієнтів – жінки.
Патологія жовчовивідних шляхів – це група захворювань, при яких патологічних процес протікає в жовчних шляхах. Прийнято виділяти такі типи захворювань:
Жовчовивідні шляхи являють собою систему проток, які збирають з печінки жовч, накопичують її в жовчному міхурі і подають її в 12-палу кишку. Викид жовчі відбувається завдяки скороченню і розслабленню групи м’язів жовчовивідної системи. Але неполадки в моториці можуть привести до функціональних захворювань (дискінезії). В свою чергу, якщо жовчний міхур скорочується повільно, а жовч не повністю виділяється, то з’являються умови для утворення жовчних каменів і розвитку холециститу.
До загальних симптомів цієї групи захворювань відносяться біль у правому підребер’ї, відрижка, нудота, блювота, порушення стільця. Іноді біль віддає в плече, праву лопатку, ключицю. Він може бути гострим і переймоподібним, супроводжуватися підвищенням температури.
Як згадувалося, для цього виду захворювань характерно порушення скорочувальної функції і тонусу жовчного міхура і проток, порушення роботи сфінктера Одді (м’яз, який управляє надходженням жовчі і соку підшлункової в кишечник і запобігає потраплянню вмісту кишечника в протоки). В результаті відтік жовчі порушується.
Основними причинами розвитку дискінезій називають психоемоційні перевантаження, стреси, загальний невроз. Вторинні дисфункції часто пов’язані з гормональними змінами, системними захворюваннями, гепатитом і цирозом печінки, цукровим діабетом та ін.
На частку дискінезий припадає близько 70% патологій жовчовивідної системи.
Характер болей і інші специфічні симптоми залежать від типу дискінезії.
Ця патологія проявляється утворенням каменів (конкрементів) в жовчному міхурі та протоках. Основною причиною появи каменів є порушення обміну холестерину, жовчних кислот, білірубіну, запалення в жовчному міхурі, застій жовчі. Каменеутворенню сприяють переїдання, сидячий спосіб життя, нерегулярне харчування, ожиріння.
Рух каменю по жовчних шляхах викликає печінкову кольку (раптовий гострий біль у правому підребер’ї). Між нападами кольок можуть виникати важкість у правому підребер’ї, гіркота в роті.
Хвороба може тривалий час протікати безсимптомно і виявляється випадково, під час досліджень з приводу інших захворювань.
Холецистит – одне з частих ускладнень жовчокам’яної хвороби, але може розвиватися і за відсутності каменів. Запальний процес в стінці жовчного міхура виникає через попадання в нього мікробів і порушення відтоку жовчі.
Гострий холецистит може бути спровокований похибками в дієті.
Хронічний холецистит буває бескаменним і калькулезним. Останній є одним з наслідків жовчокам’яної хвороби. Бескаменний холецистит зазвичай поєднується з порушеннями моторики і тонусу жовчовивідної системи.
В жовчних шляхах можуть паразитувати печінковий і сибірський сисун, лямблії. До паразитарних захворювань жовчовивідних шляхів відносять аскаридоз, ехіпококказ позапечінкових жовчних шляхів, опісторхоз.
В жовчовивідних шляхах може утворитися і прогресувати злоякісне новоутворення, яке перешкоджає природному відтоку жовчі.
Патології жовчовивідних шляхів діагностуються за результатами огляду гастроентеролога, біохімічного аналізу крові, УЗД органів черевної порожнини, аналізу калу. Додатково може бути призначена рентгенографія жовчних шляхів.
Лікування залежить від форми і стадії захворювання. Одне з важливих напрямків в лікуванні – дієта. Також пацієнтові призначають прийом жовчогінних засобів, що поліпшують секрецію жовчі і надходження її в кишечник.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
РОЗЛАДИ МОТОРИКИ ЖОВЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ