Передменструальний синдром

Більшість жінок відчувають деякі неприємні відчуття і дискомфорт напередодні менструації. Деяким із них ці відчуття не приносять занепокоєння, так як не сильно виражені і не тривалі. У інших навпаки сильно порушується загальне самопочуття і доставляють багато неприємностей. Дискомфортні явища можуть тривати від декількох годин до декількох днів, характер і прояви їх дуже різноманітні і індивідуальні для кожної жінки.

Передменструальний синдром (ПМС) – це емоційний та фізичний дискомфорт напередодні місячних.

ПМС доставляє страждання 80% жінок дітородного віку (20-40 років). Приблизно 30-40% відчувають настільки серйозні страждання, що порушується їх ритм життя. І якщо це залишається без уваги і не лікується, то з плином років дискомфорт перед місячними буде відчуватися все сильніше і сильніше. І найнебезпечніше те, що потім ПМС може плавно перерости в клімактеричний синдром, і щомісячні страждання стануть щоденними.

Основні симптоми ПМС (всі відразу у однієї жінки вони не зустрічаються), які зазвичай проявляються за 7-14 днів до місячних:

• Слабкість, підвищена стомлюваність, неуважність.
• Безсоння або сонливість.
• Загострене сприйняття шуму.
• Головний біль, запаморочення, непритомність.
• Загальмованість, утруднення мови, поколювання, відчуття оніміння або відчуття “мурашок” в руках.
• Хворобливе нагрубання молочних залоз.
• Дратівливість, образливість, примхливість, плаксивість, конфліктність, раптові спалахи гніву.
• Набряки, невелика надбавка у вазі, зменшення виділення сечі.
• Набряклість або болючість суглобів, судоми в литкових м’язах, ниючий м’язовий біль, обмеження рухів і неприємні відчуття в області шиї.
• Шкірні висипання, що супроводжуються свербежем, вугровий висип.
• Напади прискореного серцебиття.
• Нудота, блювання, метеоризм (підвищене утворення газів у кишечнику), запори.
• Ниючий і тягнучий біль внизу живота, поперековій області.
• Підвищена температура тіла, носові кровотечі.
• Підвищення апетиту, зміну смакових відчуттів (пристрасть до соленого, солодкого), погана переносимість алкоголю.
• Підвищена схильність до інфекцій і розладів з боку сечостатевих шляхів, загострення геморою, поява астматичних нападів, алергії.
• Різкий спад або сплеск статевого потягу.

Але тут варто згадати: необхідно відрізняти емоційні прояви ПМС від поганого характеру і елементарне невміння стримувати свої негативні емоції. Оскільки передменструальний синдром обумовлений циклічними змінами в організмі, то і симптоми повинні з’являтися регулярно і в певний час. Крім того, жінка завжди відчуває один і той же набір симптомів. Лише в цьому випадку можна говорити про справжній ПМС.

Які причини розвитку ПМС?

Причини виникнення цього стану вивчені недостатньо, але найбільш поширеною думкою, що в основі його лежить коливання гормонального фону в організмі жінки протягом менструального циклу. Розвиток ПМС можливо за наступних причин:

• Порушення співвідношення гормонів естрогену і прогестерону в другій фазі менструального циклу.
• Гіперпролактинемія (збільшення секреції гормону пролактину, що стимулює зміни в молочних залозах).
• Зміни вуглеводного обміну (гіпоглікемія – зниження рівня цукру в крові).
• Затримка натрію і води нирками.
• Психогенні чинники.

Жінкам, які відчувають на собі всі «принади» ПМС, рекомендується їсти побільше кабачків.

Яким чином можна уникнути розвитку ПМС і зменшити його прояви?

У деяких жінок для цього досить невеликих змін в образі життя і характері харчування:

• Регулярне виконання фізичних вправ.
• Добре збалансований раціон харчування. У раціоні має бути достатньо білків (рослинного і тваринного походження), жирів (переважно рослинного походження), збільшено споживання продуктів, що містять рослинну клітковину (овочів, фруктів), обмежений прийом солі, цукру, кофеїну, спиртних напоїв.
• Повноцінний відпочинок.
• Прийом комплексних препаратів, що містять вітаміни та мінерали.

Якщо у вас шість або більше виражених симптомів ПМС, це серйозний привід звернутися до фахівців – гінеколога, ендокринолога, невропатолога, терапевта. Для цього бажано, щоб у вас був щоденник проявів ПМС за кілька місяців, це допоможе краще оцінити серйозність, початок і тривалість симптомів.

Лікування ПМС призначається лікарем залежно від загального стану організму, ступеня вираженості симптомів, віку жінки. У цьому випадку крім комплексних вітаміно-мінеральних препаратів призначають болезаспокійливі, сечогінні, седативні (заспокійливі) засоби. У складних ситуаціях застосовується специфічне гормональне лікування проявів ПМС з натуральними аналогами прогестерону – гормону, під контролем якого проходить друга половина менструального циклу.

Автор: Севостьянова Оксана Сергіївна