Навіщо потрібен клінічний аналіз крові і які захворювання можна виявити за його допомогою — Олена Плотникова поговорила про це зі спеціалістом з клінічної лабораторної діагностики, провідним медичним експертом Тетяною Понкратовой. Її відповіді — нижче.
— Кров — це рідка тканина, що виконує різні функції, в тому числі доставку кисню і поживних речовин до органів і тканин і виведення відпрацьованих продуктів. Клінічний аналіз крові — це розгорнуте дослідження, яке дає можливість оцінити її клітинний склад. Справа в тому, що кров досить швидко реагує на зміни в організмі — за допомогою кількісного та якісного дослідження стану клітин крові можна запідозрити різні захворювання. Клінічний аналіз крові показує рівень лейкоцитів, еритроцитів, гемоглобіну, гематокриту, вмісту гемоглобіну в еритроциті, кількість тромбоцитів та їх середній обсяг. Щодо змін цих параметрів лікар може підтвердити або спростувати діагноз поставлений ним, наприклад анемію (недокрів’я) або лімфолейкоз.
Анемія — це стан, обумовлений зниженою концентрацією гемоглобіну крові з одночасним (як правило) зниженням кількості еритроцитів і зміною їх характеристик. Найчастіше анемія — це симптом якоїсь патології, проте хвороба може розвинутися сама по собі. Відомо, що гемоглобін доставляє кисень в клітини всіх органів, у тому числі і в мозок, а це значить, що при вираженій анемії може виникнути кисневе голодування клітин і тканин — у людини зблідне шкіра, з’являться головні болі, загальна слабкість, запаморочення і задишка. Якщо вчасно не почати лікування недокрів’я, стан пацієнта буде погіршуватися, можливий навіть летальний результат. На щастя, в сучасних умовах такий розвиток подій зустрічається вкрай рідко. Дослідження червоних клітин крові (еритроцитів) дозволяє вже на ранніх стадіях виявити анемію і встановити причину її розвитку. За показниками концентрації гемоглобіну та еритроцитів, величини гематокриту, а також за допомогою розрахунку еритроцитарних індексів можна говорити, наприклад, про брак заліза, вітаміну B12 і/або фолієвої кислоти в організмі. Така інформація допоможе лікарю підібрати правильне лікування.
Як було сказано вище, аналіз крові показує кількісне співвідношення еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, тромбоцитів та інших складових крові. Давайте розглянемо кожен окремо.
Еритроцити — найчисленніші «жителі» крові, вони заповнені дихальним пігментом — залізовмісним білком гемоглобіном, який зумовлює червоний колір крові. Власне, саме еритроцити доставляють кисень до органів і тканин. В нормі у здорового чоловіка рівень еритроцитів повинен становити 4,2—5,7*106/мкл, у жінок— 3,8—5,3*106/мкл.
Рівень гемоглобіну говорить про функціональну можливість крові переносити кисень. Фактично гемоглобін — білок в еритроцитах, який містить атом заліза. У нормі у чоловіків цей показник дорівнює 130-170 г/л, у жінок — 120-160 г/л.
Лейкоцити відповідають за імунітет і курсують в організмі по ходу руху крові. Для чоловіків і жінок у нормі показник лейкоцитів становить 4,50—11,0 тис/мкл.
Гематокрит у відсотках показує кількість еритроцитів в цільній крові. При деяких захворюваннях і станах, наприклад при нирковій недостатності або у другій половині вагітності, він може знизитися. У нормі у чоловіків гематокрит знаходиться на рівні 39-50%, а у жінок — 35-47%.
Ще один важливий показник крові — тромбоцити. Це невеликі без’ядерні клітини, які беруть участь у процесі згортання крові. У випадку нестачі тромбоцитів у людини відзначається підвищена кровоточивість — навіть легкий удар об кут стола може призвести до утворення гематоми. Якщо ж показник тромбоцитів значно вище норми, то виникає ризик розвитку тромбозу. У чоловіків і жінок у нормі кількість тромбоцитів зазвичай коливається в межах 150-400 тис/мкл.
Для дослідження кров з вени принципово більш якісна. У ній практично відсутні пошкоджені клітини (еритроцити, лейкоцити), і вона не розлучена тканинною міжклітинною рідиною, що часто відбувається при взятті крові з пальця і видавлюванні її з ранки. Тобто дослідження крові з вени дає більш достовірний результат про її склад і властивості. Треба зазначити, що сучасні автоматизовані гематологічні аналізатори зазвичай працюють тільки з кров’ю, взятою з вени.
Так звана застуда може мати різну природу — бактеріальну або вірусну. При цьому в обох випадках вона часто проявляється однаково — підвищеною температурою тіла, нежить, кашель, першіння та біль у горлі. Клінічний аналіз крові допоможе лікареві поставити діагноз і призначити правильне лікування. А різниця в лікуванні досить принципова. При захворюваннях і ускладненнях бактеріальної природи можуть бути призначені антибіотики, а при гострих респіраторних вірусних захворюваннях краще обійтися препаратами для симптоматичного лікування.