Дослідники виступили з попередженням: надмірне захоплення одним конкретним хобі може призвести до «зростання факторів ризику для здоров’я». Йдеться про відеоігри. Нове дослідження, проведене Університетом Кертіна (Австралія), показало, що існує певна часова межа, після перетину якої починаються негативні наслідки для організму. Цим порогом виявилися 10 годин на тиждень.
Перевищення цього ліміту, за даними вчених, суттєво впливає на харчові звички, режим сну та масу тіла людини, запускаючи ланцюгову реакцію погіршення самопочуття.
У ході дослідження науковці опитали 317 студентів із п’яти різних австралійських університетів. Середній вік учасників становив 20 років. На основі отриманих даних про те, скільки часу молоді люди витрачають на відеоігри, їх розділили на три умовні групи:
Результати аналізу виявилися показовими. Учасники з перших двох груп («помірні» та «середні») демонстрували схожі показники здоров’я. Проте ситуація кардинально змінювалася для третьої групи.
Дослідники виявили, що якість харчування різко погіршувалася, коли ігрові сесії перевищували 10 годин на тиждень. Крім того, саме в цій групі спостерігався підвищений рівень ожиріння.
Професор Маріо Сіерво зі Школи громадського здоров’я Кертіна, коментуючи результати, зазначив, що надмірний геймінг може бути ключовою проблемою:
«Що нас вразило, так це те, що студенти, які грали до 10 годин на тиждень, виглядали дуже схожими за показниками дієти, сну та ваги. Реальну різницю ми побачили у тих, хто грав понад 10 годин — вони демонстрували чіткі відхилення від решти вибірки».
Цифри говорять самі за себе. Медіанний індекс маси тіла (ІМТ) у «активних геймерів» становив 26,3 кг/м² (що вже класифікується як надмірна вага), тоді як у «помірних» та «середніх» геймерів цей показник був у межах норми — 22,2 кг/м² та 22,8 кг/м² відповідно.
Цікаво, що всі групи студентів загалом скаржилися на не надто якісний сон (що є типовим для студентського життя), проте ті, хто грав більше, спали найгірше. Збільшення кількості ігрових годин мало прямий зв’язок із частішими порушеннями сну.
«Кожна додаткова година гри на тиждень була пов’язана зі зниженням якості харчування, навіть якщо врахувати стрес, фізичну активність та інші фактори способу життя», — додав професор Сіерво.
Науковці наголошують: це дослідження не доводить, що ігри безпосередньо викликають ці проблеми, але воно демонструє чітку закономірність. Надмірне захоплення віртуальними світами може просто «витісняти» здорові звички.
«Наші дані свідчать про те, що помірна гра — це нормально. Але коли її стає забагато, у людини просто не залишається часу на збалансоване харчування, повноцінний сон та фізичну активність, — пояснюють автори роботи. — Оскільки університетські звички часто переходять у доросле життя, важливо навчитися робити перерви, уникати ігор пізно вночі та обирати здорові перекуси».
У дослідженні активно використовувався показник ІМТ. Це найбільш поширений індикатор для визначення того, чи є вага людини «здоровою». Він розраховується на основі співвідношення росту та ваги.
Хоча ІМТ є зручним орієнтиром для первинної оцінки стану здоров’я, він має суттєві недоліки та не завжди відображає повну картину. Як зазначають медичні експерти, ІМТ часто не враховує такі важливі фактори:
Офіційні медичні рекомендації наголошують: високий ІМТ дійсно підвищує ймовірність розвитку довгострокових захворювань, таких як діабет 2-го типу та хвороби серця. Проте, оскільки калькуляція не розрізняє жир і м’язи, для кращого розуміння стану свого здоров’я варто також вимірювати обхват талії.