Чи буде ваша дитина високою, як тато, чи мініатюрною, як мама? Це питання хвилює багатьох батьків ще з моменту народження малюка. Традиційно ми звикли орієнтуватися на зріст біологічних батьків, вважаючи це головним критерієм. Проте нове масштабне дослідження пропонує поглянути на це питання глибше і використати набагато точніший інструмент — аналіз ДНК.
Вчені з Університету Квінсленда (Австралія) дійшли висновку, що саме ДНК дитини є значно надійнішим індикатором її майбутнього зросту, ніж будь-які зовнішні параметри батьків. Дослідники провели наймасштабніший в історії генетичний аналіз, використавши дані ДНК понад 5 мільйонів людей.
Автори роботи стверджують, що їм вдалося заповнити суттєву прогалину в науковому розумінні того, як генетичні відмінності формують наш ріст. Це відкриття може докорінно змінити підхід педіатрів до моніторингу розвитку дітей.
Науці вже давно відомо, що приблизно 80% відмінностей у зрості між людьми визначаються генетикою. Однак досі вчені не могли чітко сказати, які саме гени за це відповідають. У новому дослідженні команді вдалося ідентифікувати близько 12 000 генетичних варіантів, які пояснюють 40% різниці у зрості.
Що це означає на практиці? Це відкриває можливість використовувати ДНК-тести для прогнозування зросту з безпрецедентною точністю, якої неможливо досягти, просто вимірюючи зріст мами й тата.
На сьогодні педіатри найчастіше використовують формулу “середнього зросту біологічних батьків” для приблизного прогнозу. Хоча цей метод працює в загальних рисах, він має значну похибку, адже не враховує індивідуальну комбінацію генів, яку дитина успадкувала (або не успадкувала) від попередніх поколінь.
Використання даних геному дозволить лікарям надавати значно точніші оцінки. Це має не лише пізнавальну цінність, а й важливий психологічний та медичний аспект:
Таким чином, генетика стає не просто наукою про спадковість, а реальним інструментом у руках лікарів, що дозволяє виявляти потенційні проблеми росту тоді, коли їх можна усунути без серйозних наслідків для здоров’я дитини.