За словами онколога Дмитра Горностаєва, онкологію жовчного міхура вкрай складно діагностувати на ранній стадії, оскільки цей орган розташований глибоко всередині черевної порожнини. Як і у випадку з іншими видами раку, на початкових етапах симптоми часто можуть бути відсутні взагалі. Іноді рак жовчного міхура виявляють випадково — після видалення органа з іншої причини, наприклад, через жовчнокам’яну хворобу.
Жовчний міхур розташований у верхній правій частині живота та прилягає до печінки. Поширення раку починається з внутрішньої частини органа і рухається назовні.
— Однак, якщо симптоми все ж з’являються, вони можуть включати:
Жовтяницю;
Біль і судоми (спазми) в животі;
Нудоту та блювання;
Здуття живота;
Лихоманку (підвищення температури);
Свербіж шкіри.
Жовтяниця проявляється пожовтінням шкіри, ясен і внутрішньої поверхні губ, а також пожовтінням білків очей.
П’ятирічний показник виживаності при цьому виді раку становить лише 19% (тобто з кожних 100 осіб, у яких діагностовано це захворювання, через п’ять років виживають 19). Цей показник залежить від низки важливих факторів: стадії захворювання, розташування пухлини, загального стану здоров’я пацієнта тощо.
— Якщо рак поширився на навколишні тканини, органи чи регіональні лімфатичні вузли, п’ятирічна виживаність становить 28 відсотків. Якщо ж рак метастазував у віддалені частини тіла, виживаність становить лише два відсотки, — підкреслив Горностаєв.
Рак жовчного міхура вважається рідкісним захворюванням, яке часто розвивається на тлі жовчнокам’яної хвороби та хронічного холециститу. У більшості випадків його виявляють у жінок після 50 років.
Існує низка факторів, які значно підвищують ймовірність розвитку онкології жовчного міхура:
Камені жовчного міхура та його запалення (хронічний холецистит). Тривале подразнення стінок міхура є основним каталізатором.
Кісти жовчної протоки. Аномальні утворення в жовчних протоках.
Куріння. Як і для більшості видів раку, тютюнопаління є значним фактором ризику.
Професійні шкідливості. Вплив певних хімічних речовин на робочому місці.
Вік. Ризик зростає з віком, особливо після 50 років.
Поліпи жовчного міхура. Особливо ті, що мають розмір понад 1 см.
Ожиріння. Надмірна вага тіла корелює з підвищеним ризиком.
Неправильне харчування. Дієта з високим вмістом вуглеводів і низьким вмістом клітковини підвищує ймовірність виникнення пухлин жовчного міхура.
Бактерія Helicobacter pylori. Її вплив вивчається як можливий фактор, пов’язаний із хронічним запаленням.
Для мінімізації ризику розвитку раку жовчного міхура медики рекомендують дотримуватися таких профілактичних заходів:
Контроль Ваги: Підтримувати нормальну масу тіла.
Збалансоване Харчування: Вживати достатню кількість свіжих овочів і фруктів, збагачуючи раціон клітковиною.
Обмеження Жирів: Скоротити споживання тваринних жирів.
Фізична Активність: Забезпечити щоденну фізичну активність.
Своєчасне Лікування: Важливо пам’ятати, що лікування каменів жовчного міхура (наприклад, холецистектомія) значно зменшує ймовірність хронічного запалення, а відповідно, і ризик розвитку онкології.