«Використання тампонів пов’язують з рідкісним, але небезпечним захворюванням – синдромом токсичного шоку (СТШ)», – свідчить напис на упаковці тампонів. Будемо чесними, ми не завжди спромагаємося прочитати листок-вкладиш від початку до кінця. У результаті багато жінок не знають, чому виникає СТШ і як його уникнути. «Може, справа в неправильному введенні тампона?», – невпевнено запитує учасниця форуму likar.info. Ні, справа не в ньому.
Гінекологічні тампони придбали комерційний успіх у 1930-ті, коли в американських аптеках вперше з’явився Tampax. Ватяний тампон, упакований в телескопічний аплікатор, дозволяв уникнути прямого дотику до статевих органів, тому відразу ж сподобався охайним покупцям.
До початку 1970-х гонка виробників гігієнічних товарів досягла небувалих масштабів: полюючи за прибутком, бренди вигадували самі неймовірні «конкурентні переваги». Так в 1971 році в США дебютували запашні «дезодоруючі» тампони Playtex з пластиковим куполоподібним аплікатором і високим рівнем поглинання.
Не бажаючи віддавати Playtex пальму першості, в 1978 році компанія-гігант Procter & Gamble починає продаж ультра-всмоктуючих тампонів Rely. Особливими їх зробив «революційний» склад: замість бавовни та віскози тампони виготовляли з повністю синтетичного вологолюбивого матеріалу, присмаченого гіперабсорбентом – харчовим загусником під назвою целюлозна камедь. Саме так починалася ера токсичного шоку.
По-перше, абсорбент пересушував слизову піхви, і жінки травмували її стінки в момент вилучення тампона, полегшуючи бактеріям доступ в кровоносну систему. По-друге, харчовий загусник порушував мікрофлору піхви, провокуючи швидке розмноження патогенних бактерій.
У травні 1980 року Центр з контролю і профілактики захворювань (США) повідомив про 55 випадках синдрому токсичного шоку у жінок. Хвороба розвивається швидко, супроводжується сильною лихоманкою, зниженням артеріального тиску, сплутаністю свідомості, специфічним висипанням на шкірі, що нагадує сонячний опік, психомоторним збудженням, що веде до коми і летального результату.
Незабаром медики виявили, що фактором ризику для розвитку СТШ стало використання тампонів Rely, і вже у вересні продукт вилучили з магазинів. У тому ж році було зареєстровано ще 800 випадків захворювання, а в період з 1976 по 1996 СТШ перенесли 5296 жінок. Сьогодні середня частота СТШ в світі – 1 випадок на 100 тис. населення.
Procter & Gamble заявляють про припинення виробництва тампонів Rely.
Збудники СТШ – бактерії золотистого стафілокока і стрептокока групи А.
Перша з них – всюдисуща бактерія, що мешкає на слизових оболонках верхніх дихальних шляхів та шкірних покривах. Вона не завжди є патогенною, але в ряді випадків стає збудником широкого діапазону інфекцій: від вугрової висипки і фурункулів до пневмонії та сепсису. Стрептокок ж рідкісний і надзвичайно небезпечний представник мікробного співтовариства, який найчастіше колонізує глотку.
При нормальних обставинах імунна система не дозволяє бактеріям бешкетувати в організмі, але потрапляючи в кров, стафілококи і стрептококи починають посилено виробляти суперантигени.
Антигени – загальна назва молекул, що викликають імунну відповідь організму. Ними можуть виявитися практично будь-які віруси або алергени. Як правило, спеціалізовані клітини (Т-лімфоцити) проковтують антигени на місці, а потім носять їх білки на своїй власній клітинній мембрані як костюм. Так формується імунітет, але в момент його придбання ми відчуваємо нездужання різного ступеня тяжкості.
З суперантигенами такий фокус не пройде: вони викликають на себе від 5 до 30% захисних клітин, провокуючи сильну запальну відповідь, яким і є синдром токсичного шоку.
Чому ж не всі жінки хворіють СТШ, коли в організм потрапляють стафілококи і стрептококи? Більшість дорослих людей (від 70 до 80%) мають у крові антитіла до токсинів, що виробляються такими бактеріями. Антитіла з’являються на різних етапах життя після перенесених інфекцій і не дають мікробам пробити наш імунний захист.
Саме тому СТШ частіше зустрічається у молодих жінок (від 15 до 30 років), організм яких ще не встиг виробити достатню кількість антитіл, здатних боротися з патогенами. Також недосвідчені дівчата можуть недооцінювати важливість дотримання інструкцій з використання тампонів і менш пильно стежити за особистою гігієною.
Сучасні тампони мають кілька рівнів поглинання:
Чим вище абсорбуючі властивості тампона, тим сприятливіше середовище для розмноження бактерій, які люблять вологу і тепло. І хоча сам по собі фактор поглинання не є достатньою умовою для розвитку СТШ, великі тампони можуть пошкодити стінки піхви, і бактерії отримають доступ до кровотоку.
Гінекологи радять жінкам використовувати тампони з найнижчою всмоктуючою здатністю і міняти не рідше, ніж через 6-8 годин після введення. Також слід раз і назавжди запам’ятати основні симптоми СТШ: якщо під час менструації у вас підвищилася температура, з’явилася блювота, діарея, запаморочення, знизився кров’яний тиск або висипання, слід негайно витягти тампон і звернутися до лікаря.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ІНТИМНА ЖІНОЧА ГІГІЄНА: 7 БЕЗЦІННИХ ПРАВИЛ