Допитливість може допомогти людям уникнути деменції, свідчать нові дослідження. На думку вчених, цікавість допомагає залишатися розумово активним у літньому віці. Дослідження, проведене міжнародною групою психологів і опубліковане в журналі PLOS One, показало, що звичка ставити запитання і зацікавленість у навчанні протягом усього життя можуть захищати мозок від хвороби Альцгеймера.
Дослідники виявили, що деякі форми цікавості з віком не зменшуються, а навпаки — можуть зростати. Це означає, що літні люди, які зберігають інтерес до нових знань і активно цікавляться темами, що їм справді цікаві, можуть частково або повністю запобігти розвитку деменції. Водночас відсутність цікавості та байдужість можуть вказувати на підвищений ризик виникнення цього захворювання.
Ці висновки суперечать попереднім дослідженням, які стверджували, що з віком цікавість зменшується. Один з авторів дослідження, професор Алан Кастел з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі (UCLA), пояснив: «У психологічній літературі зазвичай вважається, що так звана “риса цікавості” (trait curiosity) — тобто загальний рівень цікавості людини — з віком знижується. Але ми вважали це дивним, бо бачили, що багато літніх учасників наших експериментів проявляли велику зацікавленість, особливо в питаннях пам’яті та інших формах знань».
Вчені вирішили звернути увагу на інший тип цікавості — «станова цікавість» (state curiosity), тобто моментальний сплеск інтересу до певної теми чи питання. Якщо «риса» цікавість — це більш стабільна особливість особистості, то «станова» проявляється в конкретному моменті. Наприклад, людина може не бути дуже допитливою в повсякденному житті, але палко цікавитися конкретними темами чи хобі.
Для дослідження науковці опитали понад 500 осіб віком від 20 до 84 років, середній вік становив 44 роки. Їх попросили заповнити онлайн-анкету, що вимірювала рівень рисової цікавості. Потім дослідники перевірили станову цікавість, попросивши учасників вгадати відповіді на складні питання, на які більшість людей зазвичай не знає відповіді. Потім їм задавали запитання: наскільки їм цікаво дізнатися правильну відповідь?
Результати показали, що обидва типи цікавості взаємопов’язані: люди з високою становою цікавістю зазвичай мають і вищу рисову, і навпаки. З віком рівень рисової цікавості дещо знижується, але становий інтерес до нової інформації спочатку падає в дорослому віці, а потім різко зростає після середнього віку — і продовжує зростати у старшому віці.
Цей висновок, за словами професора Кастела, перегукується з іншими дослідженнями, які показують, що рівень щастя також має тенденцію знижуватися у середині життя, а згодом — підвищуватись. У середньому віці люди зосереджені на роботі, вихованні дітей, виплаті кредитів — і не мають багато ресурсів для розвитку особистої цікавості. Але після виходу на пенсію, коли з’являється більше часу, люди знову починають цікавитися тим, що їм справді подобається: новими хобі, курсами, природою.
«Наші результати узгоджуються з теорією вибірковості: з віком ми не втрачаємо бажання вчитися, ми просто стаємо вибагливішими в тому, що саме хочемо вивчати», — пояснив професор. За його словами, допитливість допомагає підтримувати розумову активність, а пам’ять краще зберігається, коли інформація цікава. «Літні люди часто кажуть: важливо залишатися допитливим — і це дійсно має сенс».
Професор Кастел підсумував: підтримання цікавості до життя й нових знань може бути простим, але надзвичайно ефективним способом підтримати здоров’я мозку й знизити ризик деменції у старшому віці.